◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Бувшій презідент міста Львова п. Едмунд Мохнацкій удостоїв ся від громади міста почестного дару, котрий справдї щось варта. На остатнім засїданю ради міскої відчитав радний Малецкій підтисане 90 радними внесенє такого змісту: "П. Е. Мохнацкій яко радний м. Львова був вибраний в 1884 р. по раз першій а в 1886 р. другій раз віце-презідентом, а дня 12 цвітня 1887 року презідентом м. Львова, отже був без перерви девять лїт презідентом, а по-над дванацять лїт був дїяльний в презідії. Гідність презідента сповняв дуже старанно, найлїпші сили посвятив в користь міста. Тож за єго презідентури розвинуло ся місто і взросли єго институції. Яко презідент міста мав він річної платнї 4000 зр., додаток функційний 2000 зр., павшалї канцелярійні і на світло 1000 зр., на еквіпаж 1.500 зр., депутат в дереві опаловім 270 зр., разом 8.770 зр. Уступ 3-тий §. 26 статута міского постановляє: "Презідентови, котрий через 12 лїт безпереривно займає уряд презідента, може рада міска по єго уступленю з уряду визначити відповідну емеритуру". Правда, п. Мохнацкій, числячи від часу потвердженя нового презідента, сповняв уряд презідента тілько девять років і пів, однак в презідії був дїяльний дванацять лїт; длятого підписані, хотячи почтити, як годить ся, дїяльність і заслуги п. Мохнацкого вносить: "Рада міска зволить ухвалити: презідентови міста Е. Мохнацкому признає ся пoчестний дар 3.600 зр. річно". — Внесенє се рада ухвалила без дискусії.

Огнї. В Цвітовій [пов. бучацкого] знищив огонь 7 господарств сїльских разом зі всїми припасами збіжа. Шкода велика, в більшій части необезпечена.

Опір селян при реґуляції ріки. В Брідщинї переводить видїл краєвий від липня сего року поміри за-для реґуляції ріки Стира. В деяких громадах довершили инжиніри помірів, а декуди прийшло до поважнїйших конфліктів з селянами. Після дописи Kurjer-a Lw. з Бродів представляє ся справа так: Поміри зроблені на Стирі в селах Щуровичі і Піски перейшли спокійно, громади годили ся на се хоч не дуже то й охотно, однак від хвилї перенесеня роботи до Станиславчика, селяне громади Бордуляки занепокоїли ся, а вже 2 вересня зібрали ся товпи народу коло мешканя инжинірів з криком і демонстраціями, щоби змусити иx до відїзду. Инжинір Бродович з порученя староства поспитав краєвий видїл, котрий відповів єму в тім дусї, що скоро ті громади не хотять реґуляції, то у них не буде робити ся, але поміри мусять бути на цїлій ріцї зроблені, бо без них не могла би довершити ся реґуляція в тих 30 громадах, котрі єї домагають ся. Д. 8 с. м. покликало староство репрезентацію супротивляючих ся громад, вияснено им, о що ходить, а они зажадали на письмі, що у них не переведуть реґуляції Стира та що вздержать ся з помірами аж до повороту висланої депутації до Львова, а в разї потреби і до Відня. Д. 11-ого вийшли инжиніри робити поміри, а для безпечности додано им асистенцію 12 жандармів, але робити не могли, бо мешканцї села Бордуляки з бабами і дїтьми підносили знов крики, навіть кидали ся на инжинірів, котрих жандарми окружили і хоронили від нападу, нїкого не хотїли слухати та заявили, що не допустять до помірів, доки знов не наспіє резолюція на их поданє, яке депутаціа вручила цїсареви в часї маневрів коло Мостиск. Жандармерія уважала ся за слабою до арештовань, тим більше, коли бачила, що селяне повинимали поховані сокири [лодку, котру уживали инжиніри, розтріскали селяне в млї ока]. Жандарми уступили і дали знати о тім староству, котре поручило жандармерії приарештовати і відставити до суду "бунтівників", а то в цїли утихомиреня прочих. Скоро се средство не вплине на успокоєнє умів в громадах Бордуляки, Грицоволя, Станиславчик і Монастирок, то староство задумує зажадати асистенції войскової в силї одної компанії, а то тим більше, що робота з огляду на гарну погоду єсть пильна і в тім роцї мусить бути покінчена.

Цирк Сідолього — мимо великого опору і крику в кругах польских — таки приїде до Львова, бо вчера рада громадска рішила перейти до порядку дневного над поданєм дирекції польского театру о скасованє удїленого дозволу на будову цирку.

Из-за грунту. Дня 14. с. м. відбула ся перед судом присяглих у Львові карна розправа против Г. Циганчука з Сорок під Львовом, обжалованого о убійство. Циганчук мав від давна спір з своїм сусїдом Паньком Дулїбою о кусник грунту. Між ними приходило часто до сварни, а на весну сего року в часї одної такої сварнї дійшло до бійки. В бійцї витягнув Циганчук ножик і пхнув ним Дулїбу так нещасливо в груди, що той до кількох днїв помер. Судьї присяглі узнали Циганчука винним, а трибунал засудив єго на рік вязницї з поетом що два тижднї.

Дрібні вісти. Намістництво позволило о. Иванови Сороцї в Боднарцї перемінити своє назвище з Сорока на Сорокевич. — З канцелярії висшої школи реальної в Кракові украли злодїї зі скринї з штучними замками 2.000 зр. готовими грішми в паперах, а близько 500 зр. в сріблї лишили; поліція викрила вже одного з них, слюсаря Сеульского, 22-лїтного молодця, і знайшла при нїм 1.200 зр. — Урядова Wiener Ztg. оголошує, що цїсар санкціонував ухвалу сойму з 8-ого лютого с. р. що-до фінансового підпираня будови зелїзницї Делятин–Коломия–Стефанівка.

Дѣло