Ми краще запам’ятовуємо речі, якщо під час навчання робимо перерви. Це явище відоме як Spacing-Effekt. Зараз науковці з Інституту нейробіології імені Макса Планка на мишах детальніше проаналізували цей нейронний механізм. За умови триваліших перев між етапами навчання мозок тварин послуговувався тими самими нервовими клітинами – замість того, щоб активувати інші. Ймовірно, саме через це нервові сполучення посилювалися на кожному етапі навчання, в результаті чого знання зберігалося триваліший час.
Багатьом з нас відомо, як це: у день перед екзаменом ми намагаємося вивчити весь пройдений матеріал. Але він забувається так само швидко, як і вивчається. Гарна новина: цьому забуванню можна протидіяти. Тривалішими часовими паузами між окремими етапами навчання ми можемо на довше засвоювати знання.
Але що відбувається за Spacing-ефекту в мозку і чому перерви в навчанні так сприяють нашій здатності пригадувати? Припускають, що при навчанні активуються нервові клітини і між ними виникають нові сполучення. Так виникає нове знання й, активувавши ці нервові групи, його вдається пригадати. Але донині мало відомо про те, чому перерви в навчанні позитивно впливають на навчальний процес, хоч ефект Spacing описали вже понад століття тому, а наявний він у майже всіх видів тварин.
Аннет Ґлас (Annet Glas) та Пітер Ґольштайн (Pieter Goltstein) з команди Марка Ґебенера (Mark Hübener) й Тобіаса Бонгефера (Tobias Bonhoeffer) дослідили це явище на мишах. В експерименті тварини мали запам’ятати, де в лабіринті заховали шматок шоколаду. Миші отримали змогу тричі пройти лабіринт і знайти нагороду – з перервами різної тривалості.
«Миші, яких ми тренували з найтривалішими паузами, не запам’ятовували розташування шоколаду одразу, – сказала Аннет Ґлас. – Але наступного дня здатність пригадати була вищою у мишей, що вчилися з найдовшими перервами».
Під час експерименту з лабіринтом науковці також вимірювали активність нервових клітин у префронтальній корі. Ця ділянка мозку становить особливий інтерес для процесу навчання, оскільки відповідає за розв’язання складних мисленнєвих завдань. Так науковці продемонстрували: деактивація префронтальної кори негативно вплине на здатність запам’ятовувати у мишей.
«Якщо три етапи навчання слідують один за одним, інтуїтивно можна припустити: активуватися будуть ті ж нервові клітини, – сказав Пітер Ґольтштайн. – Зрештою, йдеться про однаковий експеримент з однаковою інформацією. Натомість, здавалось би, що після триваліших перерв на наступному етапі навчання мозок інтерпретуватиме матеріал як нову інформацію й опрацьовуватиме її іншими нервовими клітинами».
Але науковці виявили цілком протилежну тенденцію. За коротких пауз схема активності в мозку більше нестабільна, ніж за тривалих перерв: коли навчання відбувалося швидко, зазвичай у мишей активізувалися різні нервові клітини. Натомість після триваліших пауз мозок тварин послуговувався тими нервовими клітинами, що й під час першого етапу навчання.
Послуговуючись тими самими нервовими клітинами, можна посилити нервові зв’язки на кожному з етапів навчання. Зв’язки не повинні створюватися «з нуля». «З огляду на це, ми вважаємо, що триваліші паузи краще впливають на здатність запам’ятовувати», – сказав Пітер Ґольтштайн.
І так, після понад століття досліджень науковці отримали детальніше уявлення про нейронні процеси, які пояснюють позитивний ефект від перерв у навчанні. Зупиняючись, ми, ймовірно, повільніше дійдемо до мети, але на довше втримаємо знання. Сподіваємося не забути цього до наступних експериментів!
Lernpausen sind gut fürs Gedächtnis
mpg.de, 28/07/2021
Зображення: MPI für Neurobiologie / Kuhl
Зреферувала С. К.
09.08.2021