◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Управа руско-народного театру повідомляє, що театр дасть ще в Чорткові лиш чотири вистави, — а то ві второк, 4-го серпня, оперетку "Барон циганьскій", в четвер, 6-го серпня, народну штуку "Мужичка", в суботу, 8-го серпня, оперу "Саvаleria rastiсаnа" і комедію "Він не заздрістний" — а в недїлю 9-го серпня на послїдне представленє оперетку "Перехитрили". — Можна надїяти ся, що Впов. публика посїтить ті послїдні вистави нашого театру як найчисленнїйше, чим дасть доказ своєї прихильности до сеї одинокої руско-народної институції. З Чорткова переїздить наш театр до Гусятина.

Испит в львівскім заведеню карнім. Передвчера і вчера відбував ся в карнім заведеню дорічний испит вязнїв, подїлених під взглядом науки на 3 кляси. До I. кляси було записаних 111, до II. кляси 77 а до кляси доповняючої 20 учеників в віцї від 16 до 35 лїт. Науку віри удїляли священики рускій і латиньскій, а для жидів учитель жидівскій. Для науки инших предметів було двох учителїв постійних а кромі них учив безплатно проф. п. Бічай рільництва, пчільництва і садівництва. Результати загальної науки були справдї величезні а заслуги сих результатів належить ся перед всїм так катихитам як особливо учителям, котрі очевидячки працювали дуже ревно, зваживши, що наука вязнїв обмежає ся лише на скупі години шкільні (щоденно від 8–11) а поза ті години не може ученик учити ся, бо опісля працює аж до смерку в варстатї, а в казни не має світла до науки. Але з другої знов сторони належить ся також признанє і дирекції заведеня і державній прокураторії за их щиру печаливість о розвиток сеї школи, бо ми бачили в клясї так гарні моделї, окази, прилади і другі річи до узмисловленя науки, якими не кожда школа народна повеличати ся може. Ба і самі цїнні і красні нагороди для найпильнїйших учеників свідчать про ту прихильність для школи вязнїв. Неменше мусимо тут піднести безкористну а щиру працю проф. п. Бічая. Вязнї видимо богато скористали з єго науки, бо у всїх трех галузях господарства, т. є. рільництві, пасїчництві і садівництві, відповідали знаменито. А що набуті відомости розуміли не лиш в теорії але і практицї, сего дали доказ демонструючи в часї испиту всї роди щіпленя жваво і без похибки. В першім дни испиту, котрий розпочав ся богослуженєм, відправленим о. А. Темницким, пописували ся ученики I кляси та на жаль сего дня не міг я бути присутним, то і не могу о нїм нїчого сказати. За те в другім дни прислухував ся я з правдивою приятностію відповідям учеників з II. кляси, як они гарно читали і відповідали з науки язиків, рахунків, исторії, ґеоґрафії і відомостій з природи. Неменше подобали ся взірці письма і рисунки звичайні та рисунки мап. Одно лише впадало в очи, що ученика карного заведеня уживають доси етимольоґічної правописи, хотяй читали з нових книжок писаних фонетикою. Що до поведеня сих учеників під взглядом обичаїв і карности, то запевняли нас так пп. учителї, як і священики, що те поведенє поправляє ся у всїх вихованцїв заведеня дуже наглядно майже з кождим днем і місяцем. Проте пожиток з сеї школи і під взглядом уморальненя учеників є очевидний але на жаль, суспільність відносить ся до сих бідаків по випущеню их з вязницї не лиш з недовірєм, но просто ворожо. Годї такому грішникови, хоч би зовсїм поправив ся, знайти де місця до щирої працї на кусень хлїба, а се поступованє суспільности пхає єго мимохіть на бездорожа. Так оно не повинно дїяти ся, особливо коли будемо тямити слова Спасителя, що Господь тїшить ся більше з одного наверненого грішника, нїж з 99 праведних. Вкінци згадаю, що сей испит посїтили відпоручники всїх трех консисторій — з рускої о. крил. Пакиж — кількох львівских священиків і учителїв а навіть два народні учителї з під Львова. Испитови проводив державний прокуратор сов. Середовскій. — Люб. Селяньскій.

Краєва низша школа рільнича в Бережници коло Стрия буде отворена з д. 1. вересня с. р. а задачію сеї школи буде переважно образованє синів селяньских на господарів практичних. Поданя о принятє до тої школи треба вносити до 15 серпня с. р. До подань треба долучити: метрику на доказ скінчених 16-ти лїт житя, свідоцтво окінченої школи народної, свідоцтво моральности від священика і зверхности громадскої, свідоцтво лїкарске. Кандидати при вступі мають піддати ся испитови. Річне удержанє коштує 150 зр., однак можуть бути приняті ученики і безплатно, тож до поданя треба долучити о то просьбу до видїлу краєвого. Сини селян мають першеньство.

Огнї. В Устю зеленім, пов. бучацкого згоріло близько 50 домів, між ними: урид громадскій, касарнї жандармерії, оба приходства гр. кат і римо кат., дзвіниця церковна, дах на костелї і т. д. — Рівночасно вибух грізний пожар в Новосїлцї Язловецькій, того самого повіту, однак ще нема близших подробиць. — В фабрицї нафти в Хорківцї, пов. коросненьского, вибух огонь і знищив кітлярню і один будинок дестилярний.

Після справозданя школи реальної у Львові, записало ся на початку року шкільного 512 учеників, в роцї виступило 77, зістало з кінцем року шк. 435. Обряду греко-кат. було 22, римо-кат. 357, вірмено-кат. 1, євангелицкого 12, менонітского 1, мойсеєвого віроисповіданя 42 учеників. Після народности було: 19 Русинів, 409 Поляків, 5 Нїмцїв, 1 Чех і 1 Мадяр, так отже, до Поляків признало ся 52 иншої народности, а на 22 греко католиків аж трех найшло ся, що відцурали ся своєї народности!

В любві патріотизм. До одної доньки руского міщанина в Обертинї зачав сватати ся син міщанина Поляка. То дуже не подобало ся руским паробкам і они рішили не допустити щоби pycкa дївчина вийшла за Поляка, а знов польскі паробки прирекли помогти свому товаришеви. Якось вечером зібрала ся товпа одних і других та на даний знак кинули ся на себе з кіями. Бійка скінчила ся пораженєм польского табора. На полю бійки погиб один з сторонників жениха, а инші віднесли рани. В тій справі веде ся слїдство судове.

Дѣло