Засновник науки соціобіології Едвард Вілсон якось писав, що «війна коріниться в самій природі людини». Цю думку підтримують не лише соціобіологи, але й антропологи, психологи та інші дослідники людської поведінки. Аргументом на користь цієї тези служать не лише сучасні війни, але й буцімто «войовнича» поведінка племен збирачів-мисливців, які досі живуть в віддалених районах Африки, Південної Америки та Австралії.
«Природність» війни начебто пояснює деякі властивості людської поведінки, зокрема жертовний альтруїзм (якщо одне плем’я прагне цілковито знищити інше, то віддати життя за рідне плем’я необхідне з еволюційної точки зору). Проте дослідження, яке з’явилось цього тижня в Science, ставить ці погляди під сумнів. Автори – Дуглас Фрай та Патрік Содеберг з Академії Або у Турку (Фінляндія) – проаналізували поведінку сучасних збирачів-мисливців та дійшли до висновку, що хоча їх і не можна вважати миролюбними, проте й думка про їх природжену войовничість також далека від дійсності. Більшість насильницьких смертей у цих племенах спричинені своїми ж побратимами, а не чужинцями. Тож вони далеко не є тими хвацькими, жорстокими вояками, як їх зображує масова культура.
Фрай та Содеберг дослідили дані етнографічних спостережень впродовж останніх 100 років за 21 племенем збирачів-мисливців, які меншають у різних куточках земної кулі – від Південної Америки до Океанії. Ці дані, між іншим, містили й дані про смертність, а також описи убивств та їх обставини. Усі убивства, залежно від причин, вчені розділили на 4 категорії – міжособистісні випадки, чвари між родинам, санкціоновані племенем страти та міжплемінні події. Лише четверту категорію можна називати «війною».
Одне плем’я з-поміж 21 виявилося надзвичайно войовничим. Це – плем’я Тіві з Північної Австралії. Понад половина насильницьких смертей у Тіві відбулася на війні, а на самих Тіві припадає більше половини усіх убивств серед усіх досліджуваних племен. Випадок Тіві настільки екстраординарний, що це змусило науковців навіть сформувати дві вибірки – з Тіві та без них. Без Тіві на війнах відбулось 15% випадків усіх насильницьких смертей, з Тіві – 34%. Проте навіть остання цифра є меншістю, що спростовує думку, наче збирачі-мисливці цілеспрямовано «шукають пригод» у своїх сусідів.
Чоловіки племені Тіві у Північній Австралії відомі своєю войовничістю
Висновок Фрая та Содеберга відмінний від того, до якого у 2009 р. дійшов американський дослідник Семюел Боулз з Інституту м. Санта-Фе (Нью-Мексико), який проаналізував 8 сучасних племен збирачів-мисливців, включно з Тіві, та 15 стародавніх. Він зробив висновок, що смертність у війнах – настільки поширене явище серед збирачів-мисливців, що це спричинило значний еволюційний тиск на ранніх Homo Sapiens та стало основною причиною появи у людей жертовного альтруїзму.
Др. Боулз, однак, не врахував екстраординарність Тіві, що не могло не вплинути на загальний висновок. Крім того, за допомогою археологічних розкопок не завжди вдавалось точно визначити, які саме насильницькі смерті сталися на війні, а які - в конфліктах всередині племені.
Важко стверджувати, чи стала сучасна людина менш войовничою, ніж її далекі предки. Сучасна зброя набагато смертоносніша, ніж списи та луки, тож порівняння сучасної цивілізації з давніми культурами не має сенсу. Одне можна сказати напевно: внаслідок розвитку правосвідомості, правоохоронних органів та обмеження носіння зброї кількість насильницьких смертей, заподіяних не на війні, дуже зменшилась. Тож якщо війна й не стала менш войовничою, то мир однозначно став більш мирним.
25.07.2013