◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

 

 

В справі замкненя Бразилії для еміґрантів з Галичини, — як се оголосили бразилійскі консуляти, а чому не хоче вірити Kurjer Lwowski, підпираючій интереси польского товариства торговельно-ґеоґрафічного, — одержали ми автентичну вість, опираючу ся на обіжнику бразилійского консуляту до аґентів еміґраційних в Италії. Обіжник сей так звучить: "Від віцеконсуляту бразилійского в Удіне. До п. Нодаріого Сільвія, аґента еміґраційного до Парани і инших країв. Сим маю честь звернути Вашу увагу, що моє правительство з огляду на се, що великі громади еміґрантів галицких прибувають раз-в раз до Бразилії, рішило заперти морскі порти для тих-же еміґрантів, бо уряд кольонізаційний провінції Парани, де всї ті еміґранти галицкі жадають поселити ся, не єсть в силї достатчити им належитої опіки, нї вимірити им грунтів. Тож щоби не виставляти яа еміґрантів так і Вас на непотрібні страти, прошу не принимати на себе нїяких того рода, нї на тепер нї на будуче, зобовязань, бо товариства корабельні, про се розпорадженє повідомлені, не будуть під нїяким услівєм принимати на будуче галицких еміґрантів призначених до Бразилії."

 

Директором ґімназії в Бродах именований Стан. Лібревскій, професор 17-тої ґімназії у Львові.

 

Испит зрілости в ґімназії в Дрогобичи відбув ся від 25–27 червня, під проводом инспектора Дворского. До испиту зголосило ся 14 учеників публичних. Свідоцтва зрілости одержали: Лейзор Бікель, Пінкас Ердгайм (з відзн.), Генр. Фрідберґ (з відзн.), Ник. Иванусїв, Щас. Янушке, Каз. Ярицкій (з відзн.), Ис. Крайсберґ, Мих. Малевскій, Игн. Шор, Арн. Сеґаль, Ст. Шиманьскій, Мих. Терлецкій, Руд. Зінтель. Одному позволено по вакаціях поправити один предмет.

 

З виборів до ради міскої у Львові. Між соткою радних, вибраних по пятикратних виборах, найшов ся також п. Іос. Солєскій емеритований професор школи реальної, а тепер директор міскої школи промислово-торговельної. П. Солєскій відзначає ся правостію характеру і загальною симпатією у публики, а в часї минувшої каденції нераз розкривав господарку певної кліки, котра прибравши шумну назву "міщаньства" спільно з жидами наживала ся добром громадским. Того не могли ті пп. міщане забути п. Солєскому і коли побачили єго знов між радними, старали ся всїми силами позбути ся єго з ради. Зачали шукати за ключками і небавом при помочи одного урядника з маґістрату винайшли, що п. Солєскій, будучи директором міскої школи, є міским функціонером, і яко такій не може входити в склад міскої ради. Сейчас внесено протест против вибору. Зачалась горяча борба позакулісова, котра тим скінчила ся, що при верифікації виборів "міщане" при помочи жидів одним голосом побідили "интеліґенцію", і уневажнили вибір. Однак п. Солєскій, чуючи ся покривдженим в своїх горожаньских правах, внїс на руки презідента міста умотивовану резиґнацію з гідности директора міскої школи промислово-торговельної і рішив ся предложити цїлу справу ореченю найвисшого трибуналу адміністраційного. Тимчасом борба иде дальше. Міщане і жиди розпинають ся за дотеперішним презідентом Мохнацким, а на віцепрезідента форсують Михайла Михальского; "интеліґенти" же ставлять на презідента професора університету д-ра Леонарда Пєнтака. Вчера оголосив Kurjer Lwowski дуже немилі спомини з громадскої дїяльности п. Михальского, а то, що п. Михальскій позичив з фондації Франц-Іосифа, основаної в 1887 р. на позички для ремісників, 500 зр., і до того часу их не сплатив. На тій основі п. Михальскій є довжником громади і після ординації виборчої не може бути членом ради. Розуміє ся, що pчинив ся крик, а сандик міскій оповіщує, що п. Михальскій вже всьо вирізнав. — Вчера відбуло ся пробне голосованє на презідента при котрім найбільше число голосів одержав д-р Пєнтак, потім д-р Стройновскій, а найменше п. Мохнацкій, котрий, як здає ся, не утримає ся сим разом на кріслї презідента. На завтра розписане засїданє ради задля вибору презідента і другого віцепрезідента нa час 3-лїтний.

 

Дрібні вісти. Міністер зелїзниць Ґутенберґ загадує в другій половинї липня виїхати на инспекцію галицких зелїзниць. — Львів числить тепер 340 циклістів. — Шайка міжнародних злодїїв: Папакоста, Афендакіс, Шайбер і Кацер, котрі були засуджені на вязницю, втекли з вязницї будапештеньскої. Шайбера зараз зловлено а за другими розіслано листи гончі. — В Будапештї столярі постановили від нинї зачати страйк.

 

Дѣло

01.07.1896

До теми