Довідуємо ся з цїлком певного жерела, що в першій половинї жовтня безпосередно перед обходом ювілейним на Покрови в архикатедральнім храмі у Львові відбуде ся руско-католицке віче. Зі сторони комітету чинять ся кроки до узисканя благословенcтва від св. Отця і до покровительства наших ординаріятів.
Рускій народний театр забавить в Теребовли лише до 7 липня і дасть в сїм часї отсі вистави: в четвер дня 2 липня: Привіт хорал і Наталка Полтавка, народна оперетка в 3 актах; в суботу дня 4 липня: Мікадо, оперетка в 2 актах; в недїлю 5 липня: Хата за селом, драма в 5 актах; в понедїлок 6 липня на прощанє: Cavalleria rusticana, опера в 1 актї, і Він не заздрісний. — З Теребовлї переїде наша дружина театральна до Чорткова і виставить там в четвер дня 9 липня комічну оперу в 3 актах "Запорожець за Дунаєм" і "Вечерницї" оперу в 1 актї.
Ворожбит і війт в одній особі. Село Ляхівцї, пов. богородчаньского, величає ся тепер на цїлу охресність славним ворожбитом Иваном Крайником. Він страшить людей градом, великими водами, хоробами і мишвою. А вже найлїпше передсказує він на кілька тижднїв наперед, коли буде дощ або погода. Нарід дуже боїть ся того ворожбита, а тут як на нещастє громади він став ще й війтом. Зі страху як перед ворожбитом так і перед війтом нарід темний і забобонний дає ся дуже визискувати. А війт собі ґаздує: всякі справи полагоджує в коршмі і бере за то оплату дуже високу, бо навіть 10 зр. Лиш один до тепер був припадок, що війтова штука не удала ся і єго ворожбицтво на нїчо не здало ся, бо не міг собі передсказати, що делєґат повітовий приїде на шконтро рахунків. При шконтрі війт ворожбит не потрафив вирахувати ся з грошей, так що хибло до 50 зр. Не помогла нїяка грозьба і рада громадска. приневолила війта, що мусїв гроші віддати. — Ф. К.
На виставу до Нижнього Новгороду — як доносить "Галичанин" — вибирає ся зі Львова і провінції кружок туристів. Задумують виїхати зі Львова в недїлю 2 н. ст. серпня о 3 год. пополудни таким шляхом: Броди, Радзивилів, Кіїв, Курск, Москва, Нижній Новгород. На цїлу подорож треба около 28 днїв, а именно: на переїзд зі Львова до Кіїва 1 доба, оглядини Кіїва 2 днї, переїзд до Москви 1½ доби, побут в Москві 4½ днї, переїзд до Нижнього 1 день, посїщенє вистави 5 днїв — поворотна подорож 10 днїв. В подорожи возьмуть участь також женщини. Кождий з подорожуючих мусить мати пашпорт, виданий староством або поліцією (у Львові) і потверджений россійским консулятом у Львові.
Від Белза пишуть нам: В селї Жужели запроваджено перед кількома роками нотно-хоральний спів. Однак з причини за вузких хорів в церкві, не могли наші співаки відповідно виповнювати свою задачу. Но тепер завдяки о. Селецкому і провізорам церковним, особенно А. Войтовичеви, ті хори в двоє розширено і спущено більше як метер на діл, тож надїя, що тепер і спів нашим співакам поведе ся цїлком инакше. Дай Боже!
Страйк львівских челядників столярских, що треває вже четвертий тиждень, закінчив ся вчера по части, бо 10 майстрів-столярів підписало в бюрі презідії маґістрату заяву, що принимають услівя страйкуючих: 10 годин денної працї, мінімум тиждневого зарібку 9 зр., підвисшенє зарібку акордового о 15% і вільний день 1 мая. Чи за сим приміром пійдуть і прочі майстри, а передовсїм фабрики столярскі, ще не знати.
Ореченє найвисшого трибуналу. В справі громади Яворів против міністерства просвіти що-до коштів удержаня шкіл народних міских в Яворові, орік трибунал адміністраційний, що рішенє міністерства просвіти, о скілько відносить ся до обовязку громади причинити ся до плат учительских по 1877 р., зносить ся, бо з юридичного погляду громада Яворів не може бути потягана до підвисшеня оплат в зад обовязуючих. А що громада просила о отворенє 4-тої кляси школи народної з тою приміткою, що до видатків може причинити ся тілько доставленєм льокалю, то по затвердженю сеї жертви не можна було приневолювати єї до поношеня инших тягарів.
Сегорічні кіньскі перегони у Львові, що тревали через 5 днїв і вчера скінчили ся, випали дуже якось кепско і млаво. До деяких бігів ставало лиш по одному або два конї. Видно, що й викупно пропінації не вистало на довго на підвесенє кіньского "спорту".
Дѣло
30.06.1896