◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Є. Ем. кардинал-митрополит відїхав вчера по полудни до Риму в супроводї о. крил. Бачиньского, пращаний на двірци духовеньством і Русинами львівскими. Поворот з Риму наступить около 2 н. ст. липня.

 

Засїданє секції фільольоґічної наукового тов. им. Шевченка відбуде ся в середу дня 17 н. ст. червня о год. 7-ій вечером з таким порядком денним: 1. Ол. Кониській: Друге засланє Шевченка, — реф. проф. Грушевскій. 2. В. Гнатюк: Угро-рускій збірник XVII в., — реф. д-р Франко.

 

В иститутї дївочім CС. Василіянок у Львові відбув ся 11 н. ст. червня річний испит з домових предметів під проводом Є. Ем. кардинала. Відпоручником совіта Народного Дому у Львові, був о. крил. д-р Іос. Делькевич. Крім того явили ся запрошені гостї. Рускої исторії і літератури на низшім курсї читав о. Лепкій а на висшім курсї д-р Коцовскій. Ученицї як одного так і другого курсу дали дуже добрий доказ, що розуміють і знають ті предмети. Крім того пописувались ученицї в співі церковнім і світскім, як також в грі на фортепянї. Загальне вражінє було дуже добре. — Всїх институток було в тім роцї шкільнім 39, з того 34 клясифікованих, 1 виїхала по причинї слабости а 4 було на курсї доповняючім, котрий тревав від 1 падолиста 1895 до 2 цвітня 1896. На сей рік шкільний буде могло бути принятих 40–45 учениць. Зголошеня устні або письменні приймає ся під адресою: Заряд дївочого института CC. Василіянок у Львові, ул. Зибликевича 24. Занятих в институтї єсть 8 инокинь і кілька пробанток. Взагалї робить сей институт дуже добре вражінє. Панночки виглядають хорошо і здорово а в поведеню дуже нїжні і ввічливі. Скрізь видний порядок і совістна рука инокинь. Огород институтскій так гарний і здорово положений, що нема рівно здорового місця в других львівских институтах. — Услівя принятя дуже скромні. Длятого то щиро і горячо поручаєм сей институт для всїх родичів, котрі хотїли би своїм дїтям дати хороше вихованє. Зазначити мусимо, хоч з прикростію, що ще й доси суть так неоглядні рускі родичі, що волять дїти свої приміщувати на приватних станціях як в институї. Чей же супроти повисше наведених обставин се вже раз устане.

 

Мундури учеників ґімназіяльних. Як відомо, з початком сего року шкільного 1896/7 мало обовязувати безвзглядно розпорядженє краєвої ради шкільної що-до ношеня мундурів. Тимчасом директори середних шкіл представили краєвій радї шкільній, що в наслїдок того треба би розігнати не тілько цїлі кляси, але і цїлі ґімназії, бо більшість учеників не може купити дорогих мундурів. З тої причини краєва рада шкільна вислала до дирекцій середних шкіл окружник, в котрім постановляє, що ученики двох висших кляс ґімназій і реальних шкіл, а також ученики першої кляси увільняють ся від обовязкового ношеня мундурів. В найнизшій клясї се звільненє зависить від здібностей і бідности ученика, а директор рішає, хто має носити мундур. Нельоґічність сего зарядженя впадає в очи. Коли ученик так бідний, що не може купити мундуру в першій клясї, то він і в другій клясї не буде міг купити, а тимчасом за те прийде ся єму оставити школу.

 

Ґр. Войтїха Дїдушицкого, приватного доцента, именував цїсар надзвичайним професором естетики в університетї львівскім.

 

Грім в костелї. Дня 14 с. м. ударив в Калуши в костел грім о 5-тій годинї по полудни підчас вечірнї. Грім влетїв вікном над головним престолом. Кс. Лозиньского, катихита, що відправляв вечірню, не минув, бо роздер єму чоботи і поразив в ногу, потім перелїтаючи по костелї убив на смерть молодого муляря з Банї, передмістя калуского, приголомшив кілька женщин — і вилетїв з костела вежою. Шкоди не наробив, бо тілько цвіти на престолах пообсмалював. Дїтям костельного що стояли близько престола, знищив черевики, але на щастє на тім скінчило ся.

 

Дѣло

16.06.1896

До теми