Німеччина приняла ультіматум союзників без застережень.
Новий німецький кабінет складається з центрівців, демократів та соціялістів більшости. На чолі кабінету (канцлєром) став останній мін. фінансів, др. Вірт, котрий затримав за собою портфель закордонних справ.
Найвища Рада має зібратися 22-го ц. м. для вирішення одного тільки питання, а саме: Гор. Шлезьку.
Льойд Джордж виголосив у парляменті надзвичайно гостру промову в справі Гор. Шлезька, який нагадує політику Польщі в акції ґен. Желіґовського з м. Вильно і закидає Польщі невдячність супроти союзників. Анґлія, по словах Л. Дж., ніколи не погодиться з доконаним фактом зверненим проти версальського договору; Л. Дж. висловивсь за дозволом Німеччині виступити в обороні своєї країни й своїх громадян.
Уся анґлійська преса без виїмку висловила свою солідарність з промовою Льойда Джорджа в справі Гор. Шлезька.
У Франції велике обурення проти анґлійської політики в справі Гор. Шлезька. Анґлія післала Франції ноту, в котрій звертає увагу на поважне становище в Гор. Шл., яке грозить европейському мирові. Бріян відповів, що Анґлія повинна в цій справі висилати ноту Берлінові, а не в Париж, та, що військова інтервенція Німеччини в Гор. Шлезьку буде для Франції "cacus-ом belli".
До Гор. Шлезька наспіли французькі чорні війська. Ждуть анґлійський полк піхотинців.
В Італії панує велике обурення з приводу подій в Гор. Шлезьку, серед котрих Італійці мали найбільше втрат в убитих і ранених. Преса всіх без виїмку напрямків домагається рішучости з боку італійського уряду та повної сатисфакції від Польщі.
Корфанти, польський повстанчий диктатор у Гор. Шлезьку, повідомив міжсоюзницьку комісію про свій наказ повстанцям очистити заняті місцевости під умовою, що займуть їх союзницькі війська, а не Німці. Корфанти признає, що повстанці погорячились та перейшли межі раніше задуманого пляну.
В Італії відбулися парляментські вибори, на котрих величезною більшістю перейшли демократичні партії т. зв. бльоку парляментського ладу; соціялісти перевели — 116 депутатів, комуністи — 15, католики — 107, республіканці — 15, націоналісти — 48, Славяне й Німці — 11.
До першого півд. ірляндського парляменту перейшли майже без виїмку сінфейнери. Уніоністи дістали всього разом 4 місця. Більшість вибраних депутатів сидить по анґлійських тюрмах. Між вибраними є також сестра ост. міського голови м. Корк, що помер в тюрмі у голодівці.
Вибори до півн. ірляндського парляменту відбудуться 24-го ц. м. До виборів стає 78 кандідатів на 52 депутатських місць.
В Югославії принято мин. тижня парляментом проєкт конституції. Пашіч заявив, що Югославія, отримавши врешті через 2½ літ після об'єднання Сербів, Хорватів і Словінців в одно королівство, державну конституцію, зможе приступити до нормальної праці.
Становище Джіолітті'ого, італійського премєра, захитане. Гадають, що до керми може прийти знову Саляндра, кол. мін. зак. спр., який користується симпатією також у крайніх націоналістів (фасцістів).
Становище Бріяна захитане. Рахуються з можливістю, що націоналістично настроєний франц. парлямент вискаже йому своє недовірря, як угодовому й за мало енерґійному в закордонній політиці. Його місце зайняв би тоді кол. президент Франції, теперішній голова комісії по зак. спр., лідер націоналістів — Пуанкаре.
В Анґлії арештовано знову багацько людей за комуністичну аґітацію. Серед арештованих має бути орґанізатор анґлійської комуністичної партії.
Анґлійський парлямент приняв законопроєкт м-ства торгу й промислу, по котрому встановляється 33 1/3% на товари імпорту з закордону. Міністр торгу заявив, що анґл. промисл треба боронити перед чужими товарами, з якими, через їхню дешевість, не можно конкурувати.
Штрайк вугляних копалень в Анґлії, що треває вже пять тижнів, позбавив Анґлію досіль 25½ міліонів тон вугілля, цебто — рахуючи по риночних цінах — 36 міліонів хунтів штерл.
Бельґія ратифікувала тріянонський мировий договір, котрим вона закінчує воєнний стан з Венґрією.
Портуґалія ратифікувала сан-жерменський мировий договір, цеб-то заключила мир з Австрією.
У Відні відбудеться австрійсько венґерська конференція в справі переведення тріянонського й санжерменського договорів, особливо — що до справи Західньої Венґрії, що має відійти до Австрії.
[Воля, 21.05.1921]
28.05.1921