Виставка студентів-архітектів.
У великій залі Львівської політехніки відкрита виставка союзу студентів-архітектів.
Мої сподівання — побачити на виставці проекти молодих архітектів не сповнилися. —
Назва — "Виставка студентів-архітектів", як виявилося, не зовсім відповідає внутрішньому змісту.
Тут можно зобачити лише малюнки та ескізи з натури, де на ряду з архітектурними сюжетами є портрети, пейзажі, різьба, цвіточки, мініатюрки і т. д. Словом ця виставка архітектів мало ріжниться від всякої иншої (невеликої) виставки артистів-малярів.
Між тим те, що повинно стати головним завданням молодих архітектів — студіювання архітектурних форм взагалі і спеціяльно-архітектурного стилю свого краю, що в свою чергу пізнається головно у власному проектуванню, в архітектурних композіціях, не тільки в рамках шкільної проґрами, але і по за нею, — цілком занехаяно "союзом", як це свідчить їх виставка.
Навіть дивно, як архітект, малюючи з натури старий будинок, не зробить обмірів того будинку, не поцікавиться пляном і т. д. Чиж не кожний артист-маляр (не архітект!) потрафить намалювати такі картинки, які можно побачити тут на архітектурній виставці?
Або, чим це пояснити, що на виставці майже нема архітектурних проектів?
Правда, є тут два проекта (лише два!) "будинка мистецтв" (конкурсові непреміровані проекти), але над ними неварто спинятися: по перше, — що вони не є вдалі, а по друге — вони в стилю модерному т. зв. загально-европейському і до того ще без всяких оріґінальних рис.
Богата, красива і надзвичайно цікава старовинна архітектура Галичини не знайшла правдивої оцінки, не кажу вже захоплення, в душах нових архітектів!
Ніхто з них не тільки не спробував своїх сил над проектуванням нових проектів в стилю тих стародавніх найкращих архітектурних взірців свого краю, але навіть не поцікавився формами тих мистецьких перлів, які розкинені по цілій Галичині, а які пізнаються архітектом лише серьозним студіюванням — обмірами, реконструкціями і т. ин.
Невже студенти задовольняються шкільною академічною проґрамою, невже студенти-архітекти обмежуються загально-европейським шабльоном (який тут ще і не зовсім то модерний!) в своїй архітектурно-мистецькій творчости?
Що до самих експонатів, то разом з талановитими малюнками олійними і аквар. фарбами, пером і олівцям, можно зобачити тут зовсім слабенькі з художнього, а навіть техничного боку, якім не місце навіть на студентській виставці.
Є тут чимало малюнків ескізів з натури зі старовинної галицької архітектури — будинків, костьолів, а також українських деревляних церковок, дзвіниць і каплиць. Це все представляє найбільшу вартість виставки і робить її з цього погляду цікавою. Тим більше, що тут можно зобачити типи старих галицьких будинків, які ще нігде не були видані. І жаль буде, коли ці роботи не будуть опубліковані в яких-небудь спеціяльних фахових виданнях.
Безперечно, що найкращі річі з цілої виставки — студента Студницького, який скінчив Львівську політехніку в цьому році.
Його малюнки з архітектурними сюжетами прекрасні й цікаві не тільки своїм змістом, але також прегарним виконанням. Кольорит свіжий, сміливий і приємний, хоч артист і зловживає чорною фарбою в своїх акварелях. Треба ще підкреслити, що архітект С., малюючи архітектурні річі з натури, завжди дуже вдало вибирає позіцію, а тому архітектурна перспектива получається з нього з потрібним ракурсом.
Того ж п. Студницького виставлені гарні мініатюрки на слоновій кості в старовинному стилю і екселібріси (книжні знаки). Останні заслуговують більшої уваги.
Треба сказати, що екселібріси в Галичині були завжди в моді і мають свою давню історію. Є навіть спеціяльні видання львівськик екселібрісів (на польській мові).
Модерні екселібріси з початку 20-го віку дуже втратили свою колишню красу і стали тими "етікетками", які можно було зобачити на фляшках від мінеральних вод, цигаркових пуделках, тощо.
Отже книжні знаки, роблені п. Студницьким, а їх є у нього чимало, дають нам прообраз давнього мистецтва, але в новій трактовці і з новою технікою малювання. Артист-маляр, черпаючи сюжети зі стародавніх королівських та инших печаток та гербів, переняв дух тих мистецьких скарбів і дав прегарні стилеві екселібріси, що разом з артистичним виконанням (пером) і прегарною манерою штриховки, яка полягає в непересікаючихся лініях, — роблять роботи свого рода надзвичайнно цінними.
Є гарні роботи і инших студентів, але за відсутністю на виставці катальоґу, немає змоги подати призвища тих артистів малярів.
Львів, 18-го квітня 1921 р.
[Воля, 14.05.1921]
27.05.1921