◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Проф. М. Грушевскій виголосить завтра в пятницю о годинї 7-ій вечером в комнатах "Рускої Бесїди" відчит "Поступова Польща" [на темат Оржешкової повістей "Над Нїмном", "Два бігуни" і "Австральчик"]. На сей відчит запрошує "Клюб Русинок" своїх членів, а також "Рускої Бесїди" і "Львівского Бояна".

Товариство ґімнастичне "Сокіл" у Львові устроює вечерок з танцями ві второк дня 12. н. ст. мая с. р. у власній хатї [улиця Підвалє ч. 7.] Початок о годинї 7-ій вечером. Вступ 1 корона від особи. Стрій звичайний або сокільскій. Осібних запрошень не висилає ся. Музика війскова. — У Львові 7-ого мая 1896. За старшину товариства Василь Нагірний голова. Вол. Лаврівскій справник.

Знов заборона віча. На день 3 н. ст. мая було скликане віче до села Рушельчич коло Кривчи, пов. перемиского. На тім вічу мав складати пос. Новаковскій справозданє з своєї дїяльности в соймі. Староство перемиске заборонило се віче аж в сам день віча і подало за причину, що "віче скликали елєменти небезпечні для публичного ладу і наміряючі знищити теперішний устрій суспільний". Щоби виконати заборону, візвано жандармерію з трех постерунків Красїчи на Дубецка і Кривчи і розставлено єї по дорогах, ведучих до Рушельнич. Жандарми завертали людей идучих на віче, а господаря Льоттого, у котрого мало відбути ся віче арештували. Жандармам допомагав ще почтмайстер Лїсович. Нарід був огірчений і аж намовам пос. Новаковского та инших осіб, що прибули зі Львова, удало ся якось втихомирити людей.

Огнї. З-під Стрия пишуть нам: Дня 6 с. м. около 10 години вечером погоріла стайня п. Трушковского в Станькові під Стриєм а в стайни згоріло 30 прегарних коней россійских. [П. Трушковскій був довгій час посесором дібр на Українї, знає по україньски, жертвує на церкви і розуміє польскій патріотизм инакше, як тутешні "nasi najserdeczniejsi" опікуни.]

Град величини бобу навістив дня 4 с. м. около 4-ої години з полудня околицю Сяніччини. В околици Заршина і Довгого пустив ся широкою полосою від заходу на всхід так сильно, що вкрив поле на кілька цалїв грубо і лежав ще другого дня рано а в ровах до полудня. Озимину в тім місци геть понищив.

В справі будови польского театру у Львові приїхали до Львова проф. Ферстер з Відня і архітект Завєйскій з Кракова. Місце під театр задумано взяти на площи Ґолуховских, отже там роблять ся тепер дослїди, на скілько грунт тамошний може видержати тягар будинку. Проби починені в кількох місцях показують, що вода підверхна сягає низше 5 метрів глубини, а в другім місци в тій глубинї натрафлено на смітє і гній, що колись мешканцї Львова туда вивозили.

Нумізматичну збірку пок. еписк. Ступницкого продають в сїм місяци брати Еґери у Відни (Egger, І. Opernring 7) в дорозї ліцитації. Збірка складає ся з 3.000 штук, межи ними богато находить ся дуже рідких оказів. Цїкава річ, якою дорого дістала ся збірка до Відня; міг би щось о тім сказати д-р Лїтиньскій з Перемишля. А чейже спадкоємцї пок. епископа руского, теж Русини, могли бодай попробувати, чи такої цїнної річи не можна би збути між своїми, скоро вже не були в тім положеню, щоби зробити якусь жертву для народної справи.

Столїтні роковини першого защепленя віспи Едвардом Єннером припадають дня 14 с. м. В Берлинї буде ся обходити сей ювілей кругами лїкарскими.

Дрібні вісти. Дня 14 с. м. відбуде ся в Синяві коло Збаража вінчанє д-ра Володимира Білиньского, лїкаря в Збаражи, з панною Галею Білиньскою, донькою о. Емилія Білиньского, тамошного пароха. — Жандармерія брідска злапала 27 цвітня Миколу Гончарука, арештанта з заведеня карного в Станиславові, котрий утїк був в маю 1893 р. від робіт при реґуляції ріки Білої і відставила єго до Станиславова. — З россійскої граници утїкло 36 солдатів в повній збруї враз из кіньми; конї попродали, а самі находять ся тепер в Галичинї; за причину дезерції подають нелюдске поступованє старшини.

Дѣло