Просимо і взиваємо всїх Русинів в Галичинї, щоби в день 3 (15) мая святкували урочисто памятку знесеня панщини. I не лиш по селах, але й по містах повинна тота памятка обходити ся, бо она єсть святом народним у нас, котрим тяжка вікова недоля зі всїх верств народу лишила була майже тілько хлопа.
Наших душпастирів просимо, щоби в той день, як вже й доси бувало, відправили службу Божу, евентуально з процесією і проповідію на памятку даної свободи. З тим обходом лучить ся парастас за бл. пок. цїcapів і членів цїсарскої родини австрийскої, добродїїв і прихильників руского народу: Іосифа II., котрий улекшив панщину, і Фердинанда Добротливого, котрий скасував панщину, а в новійших часах також за цїсаревича Рудольфа, котрий, як нїхто иншій, пізнав наш нарід, проникнув єго душу і бальсамом признаня та потїхи напоїв єго серце. Сим заявляє рускій нарід також свою вірність для австрійскої держави та свої династичні чувства і дає доказ, що нїякі заходи відсуненя єго від цїсарского трону не могли тих чувств викоренити.
Всї рускі читальнї взиваємо, щоби тую памятку обходили того самого дня або, коли-б пильні роботи в поли стояли на перешкодї, в найблизшу недїлю відповідними відчитами, деклямаціями, піснями [особливо о панщинї та єї знесеню] і музикою. Нехай зведуть ся розмови о часах панщини, о єї знесеню, о тогдїшних нaдїяx і теперішнім заводї, та нехай розумні а поважні люде обговорюють способи, як видобувати ся з нужди і добивати ся лучшої долї.
Де би показало ся можливим, нехай наші політичні товариства або наші дїятелї на той день або на найблизшу недїлю скличуть віче народне. Тоє віче повинно бути посвячене поперед памятцї знесеня панщини а відтак і справам та потребам нинїшної хвилї.
Від видїлу Народної Ради у Львoві.
Дѣло
04.05.1896