◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

 

 

В справі руского душпастиря для Бразилії оголосив митрополичій Ординаріят у Львові ось-таку оповістку: Після одержаних вістій виеміґрувало в остатних лїтах кільканацять тисяч руских селян з всхідної Галичини до Бразилії. Значна часть тих руских переселенцїв [до десять тисяч душ] осїла в полуднево-бразилійскій провінції Паранї, на рільничих кольоніях, творячи кілька осад — але головно зібралось руске населенє на великій осадї Rio Сlаго, недалеко котрої положені другі менші рускі осади. Позаяк ті тисячі Русинів в Паранї не мають доси нїякого свого священика і лишені майже всякого реліґійного і морального проводу, то митроп. Ординаріят постановив вислати туда чим скорше бодай одного священика і в тій цїли взиває тих безженних і вдівцїв з Всч. духовеньства, котрі-б маючи духа пожертвованя для блага душ тих поселенцїв, схотїли обняти місце душпастиря в бразилійскій рускій кольонії Rio Claro, щоби чим скорше зголосили ся до митроп. Ординаріята, де дістануть всякі потрібні информації і поясненя.

 

В Борщеві відбули ся в суботу 25. н. ст. цвітня в домі адвоката д-ра Михайла Дорундяка довірочні [на поименні запросини] збори Русинів з повіту, деяких священиків, міщан і селян, скликані політичним товариством в Борщеві. Зібрані радили головно над сильним в повітї рухом еміґрації і всї згідно промовляли і згодились на те, щоби еміґрацію по змозї здержувати, бодай до часу, доки не завяже ся рускій комітет еміґраційний, котрий би постарав ся всесторонно розслїдити відносини еміґраційні. Другим предметом нарад була справа обезпечень в рускім товаристві "Днїстрі" з нагоди загальних зборів сего товариства. Зібрані селяне дуже хвалили "Днїстер" яко товариство обезпечень зі всїх найсовістнїйше при ліквідації шкід та виплатї обезпечених сум.

 

О. Остап Нижанковскій, славно-звістний наш композитор, учитель співу в учительскій семинарії львівскій, піддав ся сими днями в Празї кваліфікаційному испитови для науки співу перед ц. к. комісією екзамінаційною. [Таких екзамінаційних комісій, що мають право видавати свідоцтва на науку співу і гри (на скрипцї, фортепянї і орґанах) єсть в Австрії дві: одна в Празї, друга у Відни.) До сего испиту в Празї явило ся сим разом 32 кандидатів і кандидаток, а з тих обстали испит і одержали від екзамінаційної комісії свідоцтва лише 14 — між ними о. Остап Нижанковскій з кваліфікацією з відзначенєм [mit Auszeichnung]. На основі того испиту о. Нижанковскій має кваліфікацію на професора співу в школах середних і в семинаріях учительских.

 

Члени читальнї "Просвіти" в Борщеві будують коло церкви гарний одноповерховий будинок, в котрім на долинї має помістити ся маюча заложити ся філія "Народної Торговлї" а на поверсї в сали має міститись читальня, котра — мимоходом сказавши — гарно розвиває ся, особливо заходами молодших міщан, при помочи також декотрих старших. Читальня заложила собі касу позичкову і хор, котрі богато причиняють ся до розросту читальнї.

 

В Коломиї відбули ся 12-ого цвітня загальні збори товариства "Народних Спілок" при участи делєґатів 14 Спілок. Головою товариства вибрано д-ра Кирила Трильовского а заступником голови Ом. Печерского.

 

З Тернополя пишуть нам: Отсе вже майже від двох неділь гостить у нас рускій театр. Доси дано девять представлень, а зі всїх артисти наші вивязували ся знаменито, не лиш на повне вдоволенє публики, але й на славу нашої сцени. Згадка з Золочева, піднесена в Dziennik-у polsk-ім про наш театр показала ся тут хибною. Навпаки! всякій, хто пильно ходить на представленя і слїдить нашу сцену, мусить висказати Хв. товариству "Бесїда" у Львові повне признанє, що театр наш має до розпорядимости знамениті сили у всїх напрямах. Хор добре зложений і визначає ся голосами, котрі й на першорядних сценах знайшли би признанє. Тепер зазначуємо лише коротко, що артисти совістно сповняють свій обовязок супроти публики. Але, на жаль, не можна сказати, щоби публика так само сповняла свій обовязок супроти театру! На девятьох представленях були доси з нашого духовеньства з околицї всего три священики! Хотяй, що правда, і самі Тернопільцї не дуже жваво спішать до театру. Так було по святах, але тепер, по 1-ім, стан сей мабуть змінить ся... повинен змінити ся! А от філія "Просвіти" повинна була постарати ся о можливу знижку вступного до театру для членів-селян, щоби гуртом відвідували свій театр! Під конець ставимо до управи театру жаданє, щоби в недїлю грав передовсїм штуки для селян відповідні та щоби оголошував их в "Дѣлї" наперед. А до патріотів околичних звертаємо ся з покликом, щоби доложили всїх старань і уможливили нашому селяньству пізнанє рідної сцени.

 

З виборчих відгомонів. В часї торічних виборів пробощ з Пшибишівки, в ряшівскім повітї, кс. Хмурович зневажив і побив свого парохіянина Петра за те, що він яко виборець не хотїв голосувати на кандидата поставленого центральним польским комітетом і підпираного правительством. Патер обжалував ксьондза і суд першої инстанції засудив єго на 3 днї арешту. Сими днями відбула ся в тій справі апеляційна розправа. Трибунал знїс засуд першої инстанції і увільнив кс. Хмуровича...

 

"Панама" в мініятурі показала ся в Чернівцях серед тамошної громадскої ради. Черновецка громада заключила з прускою фірмою договір в справі заведеня елєктричного освітленя. Договор показав ся некористним для громади. Референтом тої справи в громадскій радї був адвокат д-р Вахтель, маючій в Чернівцях немалі впливи. Отже показало ся, що д-р Вахтель був рівночасно правним заступником прускої фірми. В наслїдок того візвано єго зложити мандат члена громадскої ради і він зложив. Дальше виказало ся, що в справі тій мав руку і другій ще член громадскої ради, Ґербель.

 

Жертва забобону. В Камени, селї черновецкого повіту, слабувала молода жінка Марія Костачукова; пухли їй ноги. Бідна терпіла болї, але замість удати ся по лїкарску поміч, слухала сїльских баб. Лїчили они єї своїми лїками, але нїчого не помогли; ноги пухли дальше. Тогдї покликала ще одну стару 90-лїтну бабу, аби ратувала. і от она порадила: щоби чоловік вистарав ся о острий ніж і о півночи перетяв рану; коли кров витече, тогдї рана загоїть ся і все буде добре. Послухав тої ради чоловік Марії, Олекса Костачук, і коли жінка сильно спала, перетяв їй рану. Кров почала страшно литись, а за годину жінка вмерла, втративши богато крови. Неосторожного чоловіка увязнено.

 

Дрібні вісти. В Судовій Вишни, як нам з відтам пишуть, відобрав собі житє отруївши ся стрихніною зелїзничій ветеринар Бронислав Осустович, 27-лїтний чоловік; ся пригода дуже зворушила місцевих жителїв, тим більше, що причиною єї була нещасна любов. — В четвер с. т. вибух огонь в будинку фабрики горілок Бачевского коло рогатки Жовківскої; скора поміч сторожи пожарної угасила небезпечний огонь: спалив ся лише дах і cїнo; шкода майже 1000 зр. — Товариство братної помочи слухачів університету львівского уряджує від 1 мая с. р. для загалу молодежи академічної кухню в льокали при ул. Хорущини ч. 11. — С. Штольц, замешкалий у Львові при улици під Дубом, розлютившись на жінку кинув на ню ножем, але поцїлив у дитину і забив єї на місци; Штольца і єго жінку увязнено. — Значну крадїж сповнили львівскі злодїї на шкоду двох поручників, при улици Зеленій, закравши сїм срібних пушок на тютюн і дорогоцїнностей на кількасот зр.

 

Дѣло

01.05.1896

До теми