Відень, 9 н. cт. цвітня.
[Свята Великодні. — Хоръ въ руско-кат. церкві. — Віденьска зелїзниця міска. — Палата штукъ красныхъ. — Зъ театрівъ; новый театръ. — Венеція въ Пратері и выстава въ Ротундї].
Такихъ невеселыхъ святъ, якъ сегорічні, Віденцї вже давно не памятають. Снїговиця зъ дощемъ на переміну; повторимо за нашимъ музикомъ: справдішнє Quodlibet. В мартї заносило ся на гарні днї, щасливо проминувъ и [після астронома Фальба] нагрізнїйшій въ цѣлімъ столїтю критичный день 29-ого марта, веселі Віденцї казали вже поуставляти Garten-ы въ видї кількохъ олєандрівъ передъ
каварнями и ресторанами та вживаючи т. зв. свіжого воздуха запевняли заєдно: "mit dem Winter ist schon aus"... Та чоловік стріляє а Богъ кулї носить. Надїя завела и треба було вытягати вимову одїж... розумієсь, наколи ще при хатї знайшла ся...
*
Въ руско-кат. парохіяльній церкві свята Великодні — аж звичайно — обходили ся по спромозї дуже торжественно. Богато людей стягає теперішний співъ церковный, бо въ додатку и проґрама появляє ся постійно въ дневникахъ; оно тутъ такъ въ звычаю. Такого хору, правду сказавши, не памятаємо и зъ тыхъ часівъ, коли тутъ була ще гр.-кат. семинарія духовна. Пригадуємо собі добре докоры тогдїшного віденьского дописувателя, що наші консисторії замість співаків присилають бувало самі добірні "рыбы". Рація була въ тімъ така, що власти духовні, намагаючи побільшити ряды докторів богословія, принципіяльно насылали сюды "ученыхъ", а звістна річ, що прикметы учености и знанє співу дуже рідко помістить природа въ однім і тімъ самімъ индівідуумі. Остаточно выходило въ результатї таке, що тугешна семинарія не містила въ своїхъ мурахъ анї "ученыхъ" богословів, анї cпiвaківъ. А згодомъ, то и дописуватель затих, діставши, якъ кажуть, выгідно місце піддячого. Треба знати, що тутъ при греко-кат. церкві є два платні місця дяків, и то досыть добре платні, — щось по 800 і 600 зр. Зъ приходомъ теперішного сотрудника о. Володимира Садовского датує ся зворот до лучшого. Дякъ єсть собі окремо [П. Бігунъ] и поспівує зовсїм приличнымъ голосомъ, очевидно о скілько хоръ о. Садовского не выповняє співної части. Але-ж одушевляючи ся співомъ хору въ спосіб хоч-бы якъ патріотичний и признаючи трудність поборюваня перепонъ, приходимо таки до переконаня, що сей співъ хоральный далеко не відповідає вымогам співу въ церкві віденьскій.
Віденцї идуть до костела наче на якій концерт. Така служба Божа въ Hofburg-Capelle, въ Votivkirche або хоч бы въ грецкій, италійскій, чи православній церкві — се дїйстно справдїшний концертъ. А у нас? Отъ, вічна латанина — абы лиш дальше, абы о скілько змога дешево и щобы не выпало намъ з памяти наше стереотипне "всякоє дыханіє да хвалить Господа"... Завдяки ґазетній реклямі публики въ нашій церкві було на Великдень доволї, але коли разъ другій она зазнає розчарованя, то церков зновъ буде світити пусткою, якъ давнїйше. Стараня і працю о. дірі ґента видко, однакъ зъ теперішним матеріялом єму не зъєднати собі публики, що любить і розуміє музику. По нашій думцї хоръ мужескій ще стократ лїпшій відъ мішаного. Ті альты, певна річ, не чарують слухачів, а сопраны, може бути, красше співали ...колись. [Мене вчили зъ-малку, що не слїдъ панамъ роки рахувати, і такого злочину я бы нїколи й не сповнив, — але звичайно сопраны з ходомъ часу троха подають ся... Щасливі хиба Патті и Люкка, що мимо своїхъ пятьдесять и кілька роківъ выхапують ся въ піднебесні реєстры; у звычайныхъ смертельниць буває се якъ-разъ противно. Честь і слава однымъ барітонамъ. На тенорів. як всюда такъ и тутъ, посуха, хоч властиво разить лише брак доброго тенора-соліста. До басівъ идуть всї, що колись иншими голосами співали, або й зовсїм не співали. Ну, і в той спосібъ хоръ скомплєтованый. Але въ секретї кажу вамъ, що є такі хвилї, въ котрыхъ и смирный обыватель Снятина або Тернополя довше не выдержавъ бы, обернувъ бы ся въ сторону хору halb links і двозначно похитавъ бы головою, — найчастїйше тогдї, якъ солісти вылучають ся з тла хору. Оно такъ передразняють ся, такъ різными дорогами змагають до своєї цїли, що хиба приналежність ихъ до різныхъ партій руских могло бы ихъ оправдати... А батута діріґента? — Сейчасъ пізнати, що зъ такъ радикальными елєментами она, мимо широчезного розмаху, рады собі дати не може. Зрозумієте, що именно голосы въ тімъ хорі не сходять ся. Се лихо лежить або вже въ природї голосів, або въ недостаточнім вышколеню. Може бути, що вина по сторонї тыхъ, котрі все готові "помагати такъ троха", — се-ж найбільша язва всїх нашихъ хорівъ. Троха лучшій співакъ уже, думає, всї ноты поїв; на пробах єго хоч-бы на лїк, а на продукції... всї дороги мусять вести до ЦїЛИ т. є до кінця.
Виною всего єсть тутъ цїлковитий бракъ постійної субвенції зъ фонду реліґійного на удержанє хору. При 2—3 тысячахъ річно — хоръ міг бы певно станути на висотї своєї задачі. Се не наша "домашна" справа. Хоч певно въ головній мірі се справа руско католицкої церкви, але є се европейскій скандалъ, бо замість показати передъ Европою красоту нашого обряду і величність рускої церковної піснї, — выводимо на сцену екстремъ співу "любителїв" а иногдї таки порядочні "зойки". Анї печаливість о. пароха крил. д-ра I. Сембратовича, анї трудъ о. Садовского не усунуть хиб річи самої... Сповняємо обсвязокъ публицистичный, a відъ кого то залежить лиху зарадити — не тяжко вгадати.
*
Роботы коло міскої зелїзницї та переміни Дунайского каналу въ пристань для великихъ пароходівъ и засклепленя вонючої Віденки въ цїлім долїшнім бігу — поступають скорою ходою въ передъ и до ювілею цїсарского въ 1898 роцї мають бути покінчені. Якъ звістно, цїла та штука коштує 120 міліонівъ. До слїдуючої осени стане готовою т. з. Gurtellinie вздовж Gurtelstrasse. Зелїзниця буде перебігати по-части надъ землею на архітектонічно збудованыхъ віядуктах, почасти землею або й підъ землею, н. пр. коло Gersthof-y и Turkensсhanze. Ся лінія обведе пасмом давні бецирки віденьскі; инша лінія обігати ме місто на крайній перІФерії; зновъ наша лінія перетне середину міста і Ringstrasse тунелями по-підъ землю; ті тунелї сягати-муть глубше відъ проводівъ воды, ґазу і каналізації. Се все буде монументальною будовою и, надїятись, дуже причинить ся до розширеня міста черезъ улекшенє сполученя зъ серединою міста. Тисячі робітників заняті при будові; платня добра: найгіршій робітникъ 1.20—1.50 зр. денно. Цїлі масы робітниківъ рекрутують ся зъ Италії, Чехії і Словаччини; рідко де побачиш Нїмця-Віденця, а вже така зовсїм не выдати нашихъ Галичан.
*
Kunstlerhaus отворивъ зъ днемъ 2 цвітня выставу образівъ Адольфф Менцля, берлиньского майстра. Се той маленькій ростомъ але веливій духомъ и пензлемъ артистъ, що уродивъ ся 1815 року, а торік цїлий надепрейскій городъ обходивъ єго 80-ті уродины. Коли Менцель ишовъ въ гостї до цїсаря Вільгелъма и варта двірска зробила передъ ексцелєнцією фронтъ — всї зъ зачудуванєм запримітили, що артистъ ледви по "патронташа" сягав ґвардейским ґренадирамъ. А якій же великій и славный се чоловік! якъ вічно молодый и творчій духъ Адольфа Менцля! Тыхъ 300 образів и картин — се вже само собою здоровый шматъ штуки и исторії Нїмеччини. Старцї, якъ Вільгельм І., Бісмарк і Мольтке стояли до недавна на шпилю могучости Нїмеччини, они сотворили нїмецку державу; они, можна сказати, робили исторію. Два инші сучасники-ровесники — историк Ранке і артист Менцель увіковічнили их дїла. Те, чимъ чванить ся новітна школа, именно штука представленя руху и житя воздуха — знайшли вже давно у Менцля недостижиму руку. Зъ того огляду образъ "Aschermittwoсh im Thiergarten" є незрівнаный. Артистъ, представляючи народъ нїмецкій, глядавъ за нимъ при роботї [рівно-ж якъ Ґуставъ Фрайтаґ] и зъ-відси початокъ другої картини "Eisenwalzwerk". Велика маса историчныхъ образів — найголовнїйші: відъїздъ Вільгельма І. до армії въ роцї 1870 а другій стріча Іосифа II. зъ Фридрихомъ — роблять на видця могуче вражінє. Професорамъ університету зъ 70-ымъ роком житя, кажуть ити на пенсію, а Адольфъ Менцель чує ся мимо своїх 80 лїт молодым, въ розцвітї творчости.
*
Театры віденьскі [а є ихъ вісїм] після ферій страстного тыждня отворили ворота хрмів Мельпомены. Новостію збогативъ ся въ сїм тиждни Raimund-Theater, выставивши вчера фарсу Вальтера Штайна п. з. "Frаulein Doktor". Се въ спосібъ дуже нещасливый осміяій змаганя еманципаційні жінок. Авторы вывели на сцену юристку, що пізнїйше пробує щастя въ карієрі адвокатскій. Штука неудачна, на-скрізь нїмецка шабльонова "Posse" не удержить ся въ репертуарі. Видко, що театрови Раймунда interregnum дирекгорске не выходить на здоровлє. Справедливо замічає Аrbeiter-Zeitung: "Що є люде, котрі пишуть такі глупі штуки, се річ замітна; але що є люде, котрі их выводять на сцену, то чудно!" Для доповненя цїлости подаю, що оба авторы — артисты драматичні въ Берлинї. — Що-ж Вамъ ще? Carl Theater выставляє пятьдесять и котрыйсь разъ день за днемъ свою Posse "Eine tolle Nacht". Кусник дурный, пересоленый пікантними сценами и зворотами, подає велике gaudium зденервованій публицї віденьскій. Цїсарска опера виказує давні обсады репертуару; молоденька прімадонна Павля Маркъ повернула зновъ на сцену. А — risum teneatis — сензаційна вість: чотири балєтницї оперы авансувала на солістки балету а 52 зъ елєвокъ на членівъ корпусу балєтного. Тож то утїха мусїла запанувати між численными поклінницями балєтничої штуки!... Новий театръ [девятый] підъ именемъ Franz-Iosefs-Theater має небавомъ станути на грунтахъ давної Wahringerlinie. Акційна спілка вже запевнила будову. Театръ буде присвячений штукамъ народнымъ і патріотичним, щось въ родї теперішного "Volks-тeaтpy".
*
Venedig im Prater, відновленый и побільшеный, отворює свої воды для публики 25-ого цвітня. — Ротунда въ Пратері помістить сего року въ собі выставу Тиролю. Буде се выстава етноґраФІї, промыслу і туристики. Тирольска выстава у Відни?... Такого ще тутъ не бувало.
Дѣло
Воля, 10.04.1921
N. N.
Майбутній лад на Україні.
Я мав можливість стежити за працею уряду У.Н.Р. під час його посовування на терріторію України і під час перебування на цій терріторії, коли він збірався встановити певний порядок державного управління. Це моє стежіння показало, що уряд не має ніякого конкретного пляну в цім напрямку, що дуже шкідливо відбивається як на праці уряду, так і на його авторітетові.
Бо й справді: що таке уряд Директорії, які в нього наміри, якими законами він керується зараз і яку має утворити систему управління на далі, — ніхто, навіть і сам уряд, ясно собі не уявляє.
Дехто каже, що наміри уряду ясно видні з його деклярації, але не треба забувати, що деклярації — це, взагалі, лише загальні обіцянки уряду певного складу, а не сталий закон, обов'язковий для кожного уряду, незалежно від того чи иншого його особистого складу.
Щоб уникнути усі помилки, на мою думку, необхідно затвердити тимчасовий основний плян систему управління на Україні і, на підставі цього пляну, відповідні пляни по окремим галузям управління; і з цими готовими плянами йти на Україну. В передбаченні нового походу влади У.Н.Р. на терріторію України, я взяв на себе працю накидати проєкт тимчасового основного пляну, якого прошу редакцію надрукувати в "Волі" разом з оцим моїм листом.
Я був би дуже радий, коли б цей мій проєкт був обкритикований зі всіх боків. Коли критика покаже, що цей проєкт є те, що нам треба, то я візьму на себе працю виробити і прислати для надрукування в "Волі" проєкти тих детальних плянів урядування по сільському, міському, повітовому, окружному та центральному управлінню, які витікають з цього основного проєкта.
Розуміється, я є далекий від думки, що мій проєкт бездоганний; тому, розуміється, дуже багато може бути зроблено поправок до нього. Головне, чого мені хотілось би від критиків, це критики схеми і разом з тим критики самої системи утворення державної влади з орґанів, вибраним населенням, це б то сполучення, так би мовити, в орґанах місцевого самоврядування функцій і місцевого самоврядування і державного управління.
Тимчасовий Основний Закон про державне Управління на терріторії У.Н.Р. на час до затвердження Установчими Зборами сталих основних законів.
1. Орґани державного Управління суть:
а) Сільські Збори і Комітети;
б) Волостні Ради і Управи;
в) Міські Збори, Ради і Управи;
г) Повітові Ради і Управи;
д) Окружні Сойми і Секретаріяти;
е) Установчі Збори, Президент Республіки і Рада Міністрів.
2. Зазначені в §1, літ. а—д, орґани Управління, будучи орґанами місцевого Замоуправління, разом з тим являються і місцевими орґанами державної влади.
3. Цим законом затверджується лише схема орґанізації державного Управління; щож торкається порядка орґанізації окремих установ, способів виборів до них, прав і обов'язків цих установ та їх взаємовідносин, а також службової відповідальности, то все це реґулюється особливими законами.
4. Кожне село, деревня, хутір, коли в ньому не менш 100 душ населення, зареґістровується як окрема адміністраційна одиниця, сільська громада, яка управляється сільськими Зборами і сільським Комітетом.
Примітка. Окремі населені пункти з числом мешканців менш 100 приписуються до одної з сусідніх сільських громад.
5. Право участи в сільських Зборах мають всі мешканці району сільської громади, котрі мають від роду не менш 20 років і котрі, на підставі істнуючих законів, особисто не позбавлені цього права.
6. Сільські Збори вибірають сільський Комітет в складі старости і двох радників.
Комітет є виконавчим орґаном сільської влади, відповідаючий за свою діяльність перед сільськими Зборами і перед законом в загальнім порядку.
7. Для об'єднання діяльности сільських Зборів і Комітетів і для керування цею діяльністю в напрямку, який вимагається відповідними законами, а також для ближчого контролі цеї діяльности, утворюються волостні Управління, які складаються з волостних Рад і Управ.
8. Волостні Ради складаються з уповноважених від сільських громад, вибраних сільськими Зборами.
9. Волостні Управи вибіраються волостними Радами і складаються з волостного старшини і двох його товаришів.
10. Волостні Управи відповідають за свою діяльність перед волостними Радами і, в загальній порядку, перед законом.
11. Ті населенні пункти, котрі, по кількости свого населення і по свойому економічному положенню, відріжняються від звичайного села (містечка, великі села, міста) управляються, на підставі закона про міське управління, міськими Зборами, міськими Радами і міськими Управами.
12. В міських Зборах має право брати участь кожний громадянин данного поселення в вікові не нижче 20 років, котрий, на підставі істнуючих законів, особисто не позбавлений цього права.
13. Міські Збори вибірають Раду міста, а Рада вибірає Управу в складі голови і від 2 до 5 членів Управи.
14. За свою діяльність міські Ради відповідають перед міськими Зборами, а Управа перед Радами, а разом з тим і Ради і Управи перед законом, в загальному порядкові.
15. Для об'єднання діяльности волостних і міських Управлінь, в кожному повіті утворюються повітові Управління в складі повітових Рад і Управ.
16. Повітові Ради складаються з делєґатів, вибраних волостними і міськими Радами.
17. Повітові Управи вибіраються повітовими Радами і складаються з повітового комісара і від 2 до 5 депутатів.
18. Крім звичайної відповідальности перед законом, повітові Управи за свою діяльність відповідають перед повітовими Радами.
19. Вся діяльність сільських, волостних, міських і повітових Управлінь об'єднується в окружному Управлінні, яке є автономним Управлінням округи по всіх справах місцевого життя.
20. Окружне Управління складається з окружного Сойму і з окружного Секретаріяту.
21. Сойм складається з послів, обраних на виборчих зборах населення округи, в яких зборах має право приймати участь все населення округи в вікові від 20 років, як то зазначено в §§5 і 12.
22. Сойм вибірає окружний Секретаріят в складі голови окружного Секретаріяту і від 5 до 11 окружних Секретарів.
23. Окружний Секретаріят за свою діяльність відповідає перед Соймом і в звичайному порядку — перед законом.
24. Верховне Управління У.Н.Р. складається з Установчих Зборів, Презідента Республіки і Ради Міністрів.
25. Установчі Збори складаються з окружних Соймів, так що кожен посол до Сойму разом з тим є і послом до Установчих Зборів.
26. Установчі Збори вибірають Презідента Республіки на час, доки в життя не будуть введені нові основні закони, затверджені Установчими Зборами.
27. Презідент Республіки призначає голову Ради Міністрів і доручає йому формування Міністерства, склад якого підлягає затвердженню Презідентом Республіки.
28. Міністерство за свою діяльність відповідає перед Установчими Зборами і може тримати в своїх руках владу тільки до того часу, поки користується довіррам Установчих Зборів.
29. Після закінчення всіх справ Установчими Зборами і після затвердження ними сталого основного закону, цей закон тратить силу, а вступає в силу закон, затвердженний Установчими Зборами, в тому порядкові, який буде Установчими Зборами вказаний.
30. До того часу, поки Установчі Збори виберуть Презідента У.Н.Р. вся повнота Верховної Влади належить колишньому голові Директорії С.В. Петлюрі.
31. Урядова Влада здійснюється в цей час через Раду Міністрів, затверджену Директорією і перед нею відповідальну.
32. Під час наступу на Україну військ У.Н.Р. цей тимчасовий основний закон вводиться в життя по мірі переходу терріторії до влади У.Н.Р., при чім у кожному населенному пунктові вибори відповідних орґанів Управління переводяться при допомозі спеціяльних комісарів уряду.
33. Ті орґани Управління (волостне, повітове, окружне), котрі об'єднують діяльність місцевих орґанів (сільських і міських Управлінь), засновуються по мірі того, як під владу У.Н.Р. переходить більшість терріторії з більшістю населення данного району, а саме: коли занята більшість терріторії волости з більшістю населення — засновується волостне Управління; коли занята більшість терріторії повіта з більшістю населення — засновується повітове Управління; коли занята більшість терріторії округи з більшістю населення — засновується окружне Управління.
Примітка. По особливому наказу Ради Міністрів, повітові і окружні Управління можна засновувати і тоді, коли занята меншість терріторії з меншістю населення.
34. Установчі Збори скликаються по постанові Ради Міністрів негайно, як тільки будуть вибрані і відбудуть свої перші засідання окружні Сойми на терріторії, населенній не менш як 15 міл. (15,000.000) мешканців.
35. До заняття терріторії, зазначенної в попередьньому (34) §-ві, по особливих наказах Ради Міністрів, затвердженних Директорією, можуть скликатись на об'єднанні засідання окружні Сойми для вирішення окремих питаннь, поставленних на таке вирішення тим наказом, котрим такі засідання скликаються.
Прим. ред.: В інтересах об'єктивности, не називаючи імені автора, ми все ж таки мусимо зауважити, що він майже все своє довге життя працював на селі, знає його теперішні настрої, як і всю Україну; і, не будучи по фаху юристом, висловлює в даному разі бажання широких селянських мас в їх юридично може і не зовсім добре зформулованім вигляді.
[Воля, 09.04.1921]
10.04.1921