відбуло ся дня 7 н. ст. цвітня, вправдї на в сали ратушевій, бо власти автономічні не хотїли салї відступити, ино в позаміскій коршмі Eiskeller-сї.
Предсїдателем зборів вибрано д-ра В. Реґера, редактора Kurjer-a przemysk-oго. Віче зачало ся ся від справозданя пос. Новаковского з єго дїяльности посольскої. Коли бесїдник розповів про "бидлячій" оклик Іордана, зібрані віддали оплесками честь п. Бойкови а доганили п. Іорданови. На внесенє селянина Микити удїлено пoc. Новаковскому вотум довіря.
При рефератї о реформі виборчій заявились зібрані резолюцією против проєкту Баденівского а за загальним, безпосередним правом голосованя. Д-р Франко додатково промовив до тої резолюції, підносячи з натиском, що без огляду на се, чи буде реформа виборча чи єї не буде, треба голосно допоминати ся, щоби власти галицкі при виборах поступали лєґально, не робили кпин з конституції і не топтали законів цїсарем санкціонованих, бо инакше і пята курія нїчого не поможе а буде лиш місцем, з-відки вийдуть з Галичини именовані старостами посли.
Пос. Новаковскій говорив о законї громадскім, напоминаючи селян, щоби припильнували виборів до рад громадских, бо від того зависить не лиш господарка в громадї, але і господарка в повітї. При тій нагодї бесїдник остро критикував дїяльність повітової ради перемискої, котра має вже 16000 зр. дефіциту в господарцї майном громадским.
Обговорено справу катастру грунтового, реформи податкової, при чім піднесено і се, щоби при реґуляції плат урядничих подумано і о селянах та признано им якесь мінімум екзистенції вільне від оподаткованя.
Точка проґрами вічевої що-до заявленя посла Тишковского не могла бути виконана, бо п. Тишковскій не явив ся на вічу, і лиш предсїдатель віча п. Реґер досадними словами схарактеризував поведенє сего "півпанка'', що походить з матери селянки і найпоганїйшими способами дійшов до мандату. Вічевики не щадили "гарних" окликів а відтак ухвалили вислати телєґрафічно п. Тишковскому вотум недовіря.
Вкінци д-р Франко представив теперішну ситуацію парляментарну, політику кола польского і инкамерованих послів руских, зазначив, що тепер лиш одинокій п. Романчук виступає в оборонї людових интересів, а опісля розповів аферу Будзиновского в Тернополи. Зібрані ухвалили вислати Будзиновскому телєґрафічне признанє за рішучість в оборонї прав люду.
Віче закінчилось відспіванєм пісень: робітники перемискі заспівали Czerwony sztandar а селяне имн радикалів, підложений під ту саму арію.
Дѣло
09.04.1896