Засїданє исторично-фільософічної секції Наукового товариства им. Шевченка відбуде ся в пятницю 10-ого цвітня о 7 годинї вечером. Предметом нарад буде справа перекладу цивільної процедури.
Зміни в орґанізації войскового духовеньства. Як відомо, на послїдних спільних делєґаціях ухвалено на предложенє міністерства війни, щоби для трех христіяньских обрядів утворити по одній посадї в VІІІ-ій клясї ранґи — і на тій підставі цїсар заименував священиками войсковими в VIII. клясї ранґи: о. Клим. Литиньского, греко-кат. капеляна І. кляси у Львові, і Саву Поповіцію, греко-всхід. капеляна І. кляси у Відни, надаючи обом небувалу доси у війску назву "Militar Erzpriester-ів", і одного євангелицкого духовного війскового надаючи єму назву "Militar-Senior". Отже теперішний чинний стан війскового духовеньства в часї спокою [з виїмкою окупованих кpaїв] єсть такій: 1 апостольскій вікарій польний, 1 директор польної консисторії, 2 секретарі польної консисторії, 15 парохів, 1 греко-кат. протосвященик, 1 греко-всхід. протосвященик, 1 єванг. сеніор, 32 куратів, 39 римо-кат., 11 греко-кат. і 8 греко-всхідн. капелянів і 7 єванг. душпастирів — разом 127 осіб.
Сенат університету Франц-Іосифа в Чернівцях оголосив сими днями на чорній таблици два свої рішеня з 31 н. ст. марта в такій справі: Румуньске академічне товариство Junimea мало за часів митрополита Морара-Андрієвича уміщенє за дармо в архіепископскій палатї; опісля-ж виповіджено товариству a Junimea мусїла випровадитись. Заки се наступило, видїл товариства ухвалив одноголосно, щоби депутація під проводом заступника голови Доромидонта Поповича удала ся до адміністратора діецезії о. Аркадія Чуперковича [теперішного митрополита] і віддаючи єму ключі зложила заяву в такім змислї, що о. Чуперковичеви нема за що дякувати, бо він для товариства нїколи не був прихильний. Так і стало ся. Отже сенат університету пepeвiв слїдство о обиду нинїшного митрополита і постановив дисциплінарно покарати: студента богословія Віктора бар. Василька і правника Мих. Іонеска recte Иванюка, яко співвиновників обиди, наганою від ректора перед згромадженим сенатом враз з consilium abeundi, бо вже раз дістали були нагану перед сенатом; трех студентів Дор. Поповича, Богдана Ґаїна і Віктора Полоніє наганою від ректора перед сенатом, а Юрія Тому і Леонида Боднарескула наганою від декана перед колєґіюм професорів. Всї покарані були або виновниками ухвали або членами депутації. Рівночасно сенат оголосив найстрогшу нагану для товариства Junimea і осторогу, що наколи товариство не змінить свого поведеня, то сенат буде мусїв удатись до правительства з жаданєм, щоби товариство розвязало.
Самоубійство. Сего понедїлка якась по міски одягнена женщина, в капелюсї, кинула ся під колеса люкомотиви ранїшного поїзду межи Золочевом а Княжим і згинула на місци. Перед надходячим пoїздoм стояла она лиш кілька кроків коло шляху, а коли поїзд зблизив ся, она кинула ся скоро на шини, так що машиніст не міг задержати поїзду. Колеса перетяли шию і роздушили голову, а лице так пошарпане, що годї розпізнати. До тепер не удало ся вислїдити, хто була та женщина і з якої причини сповнила самоубійство.
Дрібні вісти. Сими днями померла в Тернополи на скаженину жидівка покусана псом ще в сїчни. — Заповіджений на 16 с. м. ярмарок на ремонти в Тернополи відкликано, позаяк там показала ся носатизна. — В Братківцях коло Стрия повісив ся 12-лїтний хлопець, син тамошного селянина, з причини великої неохоти до школи, до котрої єго родичі наганяли. — В Варшаві поліція мала викрити тайну друкарню в одній пивници, перехопити богато відозв в російскім язицї, приготованих до розсилки, і арештувати многих Россіян.
Дѣло
08.04.1896