В комнатах товариства "Зорі" відбули ся нинї перед полуднем перші загальні збори політичного товариства селяньского на повітї львівскій "Селяньскої Ради". На збори зійшло ся кількадесять селян, кількох священиків і деякі з львівскої интеліґенції світскої.
Збори відкрив вступною промовою о. Гірняк з Винник. Подякувавши за численну участь, котра свідчить, що селяньство львівского повіта радо повитало гадку заснованя товариства політичного, — пояснив о. бесїдник коротко причини, які спонукали завязати товариство. Послїдні вибори соймові, при котрих мимо змагань і заходів перепав селяньскій кандидат независимий, отямили наших селян і викликали у них потребу більшої єдности і спільного дїланя. До такої орґанізації надає ся найлїпше політичне товариство. Львівскій повіт вимагає більше, як котрий-небудь, такої орґанізації, бо місто Львів своїм положенєм і величиною немов дїлить цїлий повіт на дві части, між котрими нема звязи і порозуміня. Кружок щирих людей не дав упасти тій гадцї, лиш приняв cя перевести єї в житє. При неутомимих заходах п. Нагірного обговорено і уложено статути товариства, вислано их до намістництва, а коли намістництво приняло статути до відомости, скликано нинїшні загальні збори, на котрих можуть присутні вписати ся на членів товариства і приступити до уконституованя.
На предсїдателя зборів предложив о. Гірняк п. В. Нагірного, що приняли зібрані оплесками. П. Нагірний, покликавшись на слова передбесїдника, котрими вказано на вагу товариств політичних для селян, навів для приміру орґанізації селяньскої повіти жидачівскій і стрийскій та заохочував до такої самої роботи. — Заступником предсїдателя вибрали збори селянина Данила Кузьму з Печенії і секретарем селянина Андр. Дрезденя з Підборець.
По відчитаню статутів, при чім п. Нагірний поясняв зібраним поодинокі точки, — візвано зібраних вписувати ся в члени. Вписало ся 47 членів, а з членами основателями разом 56.
Приступлено до вибору видїлу, при чім старано ся, аби по можности з кождого судового повіту (львівского, щирецкого і винницкого) та з міста Львова була заступники у видїлї. Вибрані до видїлу: д-р Кость Левицкій, инжінєр Михайло Голейко зі Львова, о. Гірняк з Винник, Пилип Вовк з Гаїв, Дмитро Зелиньскій з Рудна, Иван Кречковскій з Пісків і Иван Максимович з Пісків. — До суду мирового війшли: о. Илар. Пачовскій в Борщович, Дмитро Кулик війт з Рудна, Петро Обаранець війт з Винник, Иван Лучишин з Сорік, Иван Бубела з Підберезець і Юрко Походжай з Ланів.
Відтак наступила послїдна точка проґрами: внесеня членів.
О. Гірняк піднїс важні три справи, котрими видїл "Селяньскої Ради" повинен скоро заняти ся. Сего року припадають вибори до ради повітової в львівскім повітї. Селяне наші дуже мало свідомі того, яку вагу має рада повітова в повітї, длятого треба би заняти ся поученєм селян в тій справі, щоби они приступили до вибору своїх заступників до ради повітової з ясно виробленою гадкою. В тій цїли поставив резолюцію, щоби видїл "Селяньскої Ради" скликав віче в недалекім часї з повіта львівского до Львова, на котрім би поучено відповідним рефератом селян про значінє і задачу рад повітових і щоби на тім вічу завязав ся комітет, котрий мав би перепровадити користно для селян вибори до ради повітової. Відтак на сїм вічу треба обговорити справу катастру грунтового, а вкінци важною точкою проґрами сего віча була би справа проєктованого закона о збірних громадах.
П. Нагірний візвав участників, щоби старали ся пригортати в члени товариства людей прихильних справі селяньскій, так щоби товариство розширило ся сильно в цїлім повітї. В тій самій справі забрав єще голос Пилип Вовк.
О. Світенькій звернув увагу на сю обставину, що ново завязане товариство має на оцї повіт львівскій, длятого повинно оно передовсїм старати ся о піднесенє стану селяньского в тім повітї. Львівскій повіт дуже занедбаний, бо хоч і має в собі столицю, то однако місто Львів впливало до тепер на цїлий повіт не так, як можна собі бажати. Причина того занедбаня лежить і в самих селянах, котрі мало дбають о себе. Они повинні самі висказувати, що им допікає і чого им потрібно. Для того треба, щоби члени "Селяньскої Ради" подавали матеріял видїлови, на підставі котрого він міг би виступити з бажанями, що може піднести повіт львівскій під взглядом політичним, матеріяльним і моральним.
Піднесено відтак гадку, щоби на віча старано ся пригорнути і селян других народностей, Поляків і Нїмцїв, бо тим способом порозуміють, що их справи спільні лучать, — та висказано гадку, щоби приймати в члени товариства селян других народностей, але лише таких, котрі дотеперішним своїм поступованєм показали, що справи селяньскі лежать им на серци.
В кінци п. В. Нагірний піднїс справу заснованя товариства кредитового на повіт львівскій. Статути вже готові, ходить лише, щоби підписати і відослати их до потвердженя. Згромаджені приняли сю гадку радо і заявились за тим, щоби ту справу порушено на вічу, однак вже так підготовлену, щоби могла війти в житє.
На тім закінчились збори "Селяньскої Ради", а п. Нагірний подякував ще раз зібраним за их участь в нарадах.
Дѣло
31.03.1896