Знов наші еміґранти в Ґориції! В градецкій Tagespost знаходимо телєґраму з Трієсту, що в містї Ґориції, по недавнім вивезеню з-відтам до Галичини кількадесяти родин руских завернених з границї италійскої, знов знаходить ся більше число родин галицко-руских емиґрантів в великій нуждї. Их так само мають виправити назад до краю. Але що важнїйше в Ґориції заповідають кілька тисяч eмiґpaнтів з Галичини, хотяй до Бразилії безплатний перевіз транспортів eмiґpaнтcкиx давно вже здержано! — Звертаємо знов і при сїй нагодї увагу наших интеліґентних людей в краю, щоби всїми способами здержувати охочих еміґрувати до Бразилії, бо туда не дістануть ся, а тілько зруйнують ся матеріяльно і набідять ся по дорозї до италійскої границї і з-відтам назад до свого села...
Засїданє исторично-фільософічної секції Наук. товариства им. Шевченка відбуде ся завтра 31-ого с. м. о годинї 7-ій вечером. Предметом нарад буде справа перекладу процедури цивільної.
Испити зрілости для женщин. По звістнім рескриптї міністра просвіти що-до допущеня кандидаток до испиту зрілости в ґімназіях — зголосило ся много женщин до шкільних рад з просьбою о допущенє до того испиту. Як відомо, екстерністи мають право вибрати собі комісію, перед котрою хотять испит складати; що-до женщин постановлено инакше. Додаткове розпорядженє призначує лиш по одній ґімназії в кождім краю і там кандидатки можуть сїдати до испиту. В краях "більше-язикових" визначені окремі ґімназії для кождого язика. Треба примітити, що до тепер зголосили ся кандидатки самі Нїмкинї.
Д-ра Франца Смольку стрітила в пятницю м. т. прикра пригода, хоч не потягнула за собою тяжких наслїдків. Поважний старець любить уживати проходу; так і того дня вибрав ся він, як звичайно, о 10-ій рано на прохід. Однак час минав а він не вертав ся до дому. Стревожена родина почала з полудня при помочи поліції шукати старця. Доперва о годинї 4-ій знайшов єго сторож парку стрийского лежачого на земли. Піднесений з землї оповів, що в часї проходу зімлїв, упав, і вже не міг встати о власних силах. Коли єго привезли домів, повернули єму сили і тепер уже не грозить небезпечність єго здоровлю.
Нафтова лямпа жарова. Віденьска фірма Р. Дітмара впроваджує в ужитє нову конструкцію лямпи нафтової, в котрій палить ся нафта вперед замічена на ґаз. Сама нафта видає поломінь без світла, але так горячу, що сїтка Аверівзка розпалює ся в нїй і світить.
Дѣло
30.03.1896