◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Комітет, що на просьбу видїлу станиславівскої філії "Просвіти" завязав ся для виробленя статута удїлової спілки в цїли побудованя евентуально закупна Народного Дому в Станиславові, подає сим до прилюдної відомости, що при ласкавій участи тутешного адвоката д-ра Ив. Мандичевского статут уже виготовив і предложить єго загальному зборови членів-оснувателїв до підписаня по святах великодних. Місце й час означить ся пізнїйше, а першу сю звістку подаємо вже тепер длятого, щоби ті патріоти в околицї, котрі вже від давна очікують такого почину, могли висказати, коли зїзд для заснованя товариства був би для них найдогіднїйшій і чи не добре було би видрукувати статут в часописах перед зїздом, аби кождий знав єго склад наперед. Таким способом підготовилась би робота для загального збору, а члени-оснувателї мали би час обдумати евентуальні поправки. Знаючи, що наш зазив до народної роботи, хоч пізної але все лїпшої від нїякої або відкладаної, найде многих і охочих участників, надїємо ся, що Р. Т. Земляки а передовсїм щирі для народних справ трудолюбцї з околицї Станиславова чи-то сею самою дорогою чи дорогою приватної коресподенції на адресу комітету, вискажуть свої думки на порушену справу та не полишать першої цеголки на підвалину Народного Дому, не доложивши до неї другої, та що недалекій уже час лїпшої долї і для нас! — В Станиславові д. 27 н. ст. марта 1896. Комітет: Д-р Ив. Яхно, Зенон Шепарович, Прокіп Мостович.

Статистика часописей в Галичинї. Сего року виходить 203 часописей в Галичинї, а то 176 польских а 27 руских. Щоденних часописей єсть 10, два або три рази тижднево виходить 5. Польских часописей виходить у Львові 92, в Кракові 47; прочі видають ся в Перемишли, Станиславові, Ряшеві, Тернополи, Коломиї, Тарнові, Бродах, Стрию, Новім Санчи і Самборі. З руских часописей виходять 3 щоденно а дві раз що тиждня; у Львові виходить 24 часописей руских. Крім того є в Галичинї 4 нїмецкі ґазетки, 4 жидівскі а 10 нїмецко-жидівских.

Промислове обманьство. Перед судом присяглих у Львові відбувала ся через кілька днїв розправа карна о обманьство против Володислава Камйоновского, єго жінки Анєлї і Еразма Монковского, всїх троїх з Варшави. Справа була така: Камйоновскій, прибувши з жінкою перед трема роками з Варшави до Львова, заложив тут пральню при улици Сикстускій, а коли тую пральню власти замкнули, перенїс ся на Личаківске і там заложив нову пральню. Аби прийти до грошей легким способом, увійшов Камйоновскій в спілку з приятелем Монковским і почали через часописи глядати касієрів і касієрок до свого "знаменитого" интересу. Легковірні зголошувались і складали вимагані кавції і ті кавції спілка османцїв обертала на свої потреби. Щоби довше провадити такій "интерес", закладали спільники нові філії своєї пральнї, а вкінци заложили склад дерева і вугля. Всюди уміщували касієрів, маґазинерів і різних урядників, постаравши ся видерти від них добру кавцію. Охочих на посади було богато, і то по-найбільше бідаків, що з повним дoвipєм складали в руки промислових oбмaнцїв з тяжким трудом заощаджений гріш. Вкінци обманьство викрито і виновники опинились на лаві обжалованих. Розправа викрила цїлу гниль моральну тої спілки, що в нелюдскій спосіб використовувала людей і доводила неодного до крайної нужди. Вирок запав ві второк с. т. Трибунал засудив Камйоновского [котрий представляв ся за сина б. ґубернатора россійского, а дїйстно був сином висшого урядника россійского] на півтора року тяжкої вязницї з постом що 14 днїв і по відсидженю вязницї на вигнанє з границь держави, Монковского за спів-участь в обманьстві на рік вязницї з постом що 14 днїв і так само на вигнанє потім, а Камйоновску увільнив.

Панок-дурисвіт з Конґресівки. Львівска поліція доставила карному судови спритного дурисвіта в особі 50-лїтного Фелікса Лабенцкого, сина властителя дібр з-під Варшави. По модному убраного, з паньскими манірами і интеліґентного лиця мужчину стрічали з всякою вічливостію в кождім готели, склепі і реставрації, приймаючи єго всюди за порядного гостя. Жив він у Львові від грудня до кінця марта, замешкуючи в першорядних готелях, відтак "винаняв" собі приватне мешканя, бував на снїданях і дорогих обідах, а всюди на конто грошей, котрі мали єму прийти з Конґресівки. Вкінци вірителям було вже за богато ждати і в наслїдок их интерпенції, дістав сей панок безплатне мешканє з харчем і услугою в арештах поліційних. Слїдство виказує, що сей дурисвіт приїхав за сфальшованою перепусткою з Варшави до Львова, коли вже там не міг довше жити легким коштом, і тут удаючи пана заривав, кого міг, навіть служачих.

Від одного Русина зі Львова одержуємо отcе письмо: Шовінізм в молочарни — се мабуть рідка цвітка, а прецїнь она цвите в т. зв. гіґієнічній молочарни при Ягайлонскій улици у Львові. Я був свідком, що одному гостеви в тій молочарни псевдо-Гебе загрозили не дати молока, наколи буде на будуче говорити по руски. Супроти такої зневаги рускої мови не остаєсь Русинам нїчо иншого, як оминати сесю молочарню. Коли не понюхав руского гроша, то може посмирніє в своїм шовінізмі.

Дрібні вісти. Дирекція Фонду пропінаційного розписала видержавленє права пропінації в 114 місцевостях в Галичинї; подрібні услівя в Gazet-ї lwowsk-ій. — Кураторія фундації бар. Гірша визначила 25 тисяч зр. на будову школи фундаційної в Коломиї; комітет місцевий приступає в слїдуючім місяци до будови, під котру вже закуплено місця. — Испит з рахунковости державної і загальної зложили перед комісією испитовою в намістництві Михаїл Качмар учитель з Тухлї і К. Мержаньска з Перемишля.

Дѣло