◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Нова заборона народного віча. На день 31 н. ст. марта с. р. скликав комітет під проводом посла Дмитра Остапчука з Тарасівки віче до Тернополя. На дотичне повідомленє ц. к. староства тернопільского — староство се рішенєм з 22-ого марта с. р. ч. 8838 [підписаним старостою п. Завадским] заборонило се віче на основі §.6 закона з д. 15. падолиста 1867 ч. 135 В.з.д., бо, як сказано в тім рішеню — "устроєніє такового грозит безпеченьству і добру общому". Длячого грозить? Ну, розуміє ся — поперед всего "епідемія" в деяких громадах повіту [сим разом "епідемія тифу висипкового"]. Але ц. к. староство тернопільске подає ще й другу ось-яку причину: "Кромі того извістно вообще що в тутейшім повіті отчуває ся горячка еміграційна до Бразилії котрой причину виводят з некористного економічного положенія селіан, в слідствіе чого обговореніе того і подобних вопросів викликати може в часі нинішним білшое занепокоєнє той людности і нарушеніе спокою всеобщего, чого приміри тут уже з сторони населенія появили ся". [На місце забороненого віча не остаєсь комітетови нїчо иншого, як скликати до Тернополя довірочні збори за запросинами, щоби обговорити такі важні для народу справи, як економічне положенє народу, реформа виборча, реформа громадска і справа виборів до ради державної.] — При сїй нагодї мусимо сконстатувати, що в попереднім місяци також скалатске ц. к. староство заборонило скликанє народного віча до Підволочиск на день 13 лютого — розумієсь, також задля "епідемії", як то стоїть в рішеню скалатского старости п. Голодиньского з дня 2 лютого 1896. ч. 1370: "Na zasadi postanowień §.6. zakona z dnia 15. łystopada 1867. D.Z.D. Cz. 135 zakazuju skłykania wieża do Pidwołoczysk na deń 13. lutoho s. r. a to z pryczyny szczo u jednoj [sic! — Ред.] z susidnych hromad panuje epidemiezno wispa i zachodyt uzasadnenaja obawa zawołoсzenia [!] toj epidemii do Pidwołoczysk".

Засїданє головного видїлу Руского товариства педаґоґічного відбуде ся в суботу 28-ого марта о 6-ій годинї вечером в канцелярії рускої ґімназії.

Нове кредитове товариство руске має повстати в Чернівцях і називати ся "Руска Каса". В справі того товариства відбула ся минувшої недїлї в Чернівцях нарада Русинів черновецких і стороньских. На тій нарадї ухвалено статут Рускої Кacи, котра рефлєктує головно на кредит для селян.

Ocтepігaємo наших людей в місцевостях, де заводять ся копальнї нафти, щоби не віддавали своїх грунтів під нафтові закопи за пів-дармо, за малий завдаток. Легко може лучити ся, що господар тілько всего зискає, що тепер возьме. Бо треба знати, що не на кождого властителя грунтї мусить стати шиб, особливо, коли грунти вузкі. На коли б і була де копальня, возьмуть одного грунт на дорогу, другого на склад або мешканє, а хиба на третього стане шиб. Н. пр. в Опацї в Дрогобицкім — як нам з-відтам пишуть — повидурювали на-разу грунти також за дурницю, були й такі, що по 3 і 4 морґи подавали на 25 лїт за 50 зp. а від ропи по 100 до 200 зр. річно. Але тепер уже переконавши ся, які великі гроші жертвують предприємцї, де видять, що хитромудро не можна, нарозумили ся вже й опацкі люде та вже не дають морґа поля низше 150 зр., а від ропи жадають бодай 300 зр.; кромі того на зарівнанє поля хоч по 50 зр. від закопу. — Особливо де розходить ся о більшу просторонь, як о грунт громадскій, пасовиско і т. п., можна добре поторгувати ся. Ми о тім всїм не знали, а спекулянти впали до села несподївано, як яcтpiб межи кури; не було коли й де зарадити ся, та дуже нас ошукано; а несовістні тоті люде зискали на нашій несвідомости велику суму в готівцї а кромі того 11% для себе від ропи [як коли буде] без найменшого видатку. Коли на сю вість люде жалували ся перед ними і просили о яку-таку винагороду своєї кривди, то сказано им: "Не гадаємо оплачувати громаду за кождий крок і на кожде жаданє!" А що гризоти з того підступного купна для поодиноких громадян, хиба Господь знає! Длятого будьте осторожні, панове громадо!

Дѣло