◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Селяньске віче скликано — як нам пишуть — на cесю недїлю 29. с. м. на 3-тю годину з полудня до Ляцкого коло Добромиля. Проґрама віча: 1) закон громадскій, 2) закон дороговий, 3) о польованю, 4) справа голосованя, 5) катастер грунтовий 6) значінє сойму у Львові і ради державної у Відни, 7) справа нотаріятів, 8) внесеня. — На випадок заборони віча відбуде ся там і о тім-же часї довірочна нарада за поименними запросинами.

Про наших еміґрантів до Бразилії завертаних назад до краю читаємо в дописи з міста Ґориції до віденьскої Reichspost: "Италійске правительство не перепускає через границю таких еміґрантів з Австрії, котрі не мають карти корабельної. На Ґорицію їде що раз більше еміґрантів, особливо з Галичини, але з граничної стації в Кормон відправляють их назад, хоч мають пашпорти і де-що гроша. Таких завернених еміґрантів австрійскі власти відбирають з границї і транспортують до міста Ґориції. Мають тут побудувати для них бараки, а поки що уміщують их в старім будинку шкільнім коло зелїзничого двірця і виплачують біднїйшим з каси державної денно на прожиток. Галицкі еміґранти, по найбільше з округа тернопільского, не можуть нарозказуватись за свою нужду; за день тяжкої роботи дістають 15 кр. Тепер за жидівско-польску господарку в Галичинї мусить платити держава, а в додатку еміґранти можуть занести сюда холєру і инші пошести. Дня 18 с. м. політична власть виправила з відси до краю 54 осіб галицких еміґрантів, повідбиравши від них поперед пашпорти. Хто був свідком плачу і проклонів тих людей, коли их виправляли з відси назад домів, той міг виробити собі понятє: як то мусить виглядати тая зжидоватїла Галичина, коли питомі єї дїти так жахають ся вертати назад до неї?!" — Тая громада еміґрантів, о котрій так пишуть з Ґориції, — то безперечно тая сама, що опісля у Відни так сильно опиралась виправленю єї до краю, що — як писали віденьскі ґазети — не тілько проклинали й плакали, але й клали ся на землю, а жінки пускали ся до комісарів видрапувати им очи...

Про дальшу гостину руского театру в Золочеві пишуть нам з-відтам: Наш театр виставив дальше отсі штуки: Дня 17 с. м. комедію "Учитель" д-ра Ив. Франка [з ролї Юлії вивязала ся п-на Слободівна дуже добре]; 19-ого "Наталку Полтавку" [ролю Наталки могла би була п-на Фіцнерівна лучше віддати, наколи-б була посвятила на се більше труду] і "Завіщанє" [п. Рубчак одушевляв своїм сильним голосом зібрану публику, то і винагороджено єго грімкими оплесками, так що мусїв ще раз повторити]; 21-ого "Мікадо" оперу Суллівана [ролю Катиші відограла п-на Радкевичівна зовсїм удачно]; 22-ого "Трійку гільтайску" мельодраму Нестроя; 24-ого "Мужичку" україньску драму Кс. Писанецкого [ролю Катерини віддала п-на Слободівна з правдивим артизмом, так що сїй молодій артистцї всї віщують найкрасшій успіх на поли драматичнім.] — Публики являє ся на представленя послїдними днями значно менше, як з-початку, духовеньство місцеве і околичне вже від двох тижднїв не вчащає до театру [мабуть причиною сего є зближаючі ся свята а все таки годилось би від часу до часу прибути на представленє і піддержати нашу одиноку сцену.] — Управа театру повинна в оперетах частїйше віддавати ролї п-нї Радкевичівній, бо она кромі красного голосу також добре грає. — Гість

Увязненє кс. Стояловского. Вчера відбула ся в Кракові довірочна нарада селян скликана кс. Стояловским, для заснованя товариства христіяньско-соціяльного. Збори перейшли спокійно, хоч приходило ся кс. Стояловскому полємізувати з острими виступами соціялістів. Ухвалено вислати статути товариства намістництву до затвердженя. По нарадї поліція арештувала кс. Стояловского, а комісар Сволькен попровадив єго через цїлe місто аж до будинку поліції. Спосіб арештованя викликав між народом, зібраним численно по улицях з причини свята, велике зворушенє.

Першій конґрес урядників зелїзничих зачав позавчера свої наради у Відни. На конґрес приїхало 100 делєґатів поодиноких зелїзниць: державних, північної, полудневої і північно-західної. Предметом першого дня нарад єсть: скороченє часу працї, день відпочинку, торжество маєве, знесенє пoїздів товарових в недїлю, заведенє платнї річної і праґматика службова. Предсїдателем нарад вибраний Данц, відпоручник зелїзницї північної. Найперше обговорено справу, що декотрі шефи не хотїли дати відпустки відпоручникам, щоби спинити их участь в конґресї. — Рівночасно відбуло ся у Відни три збори робітничі, на котрих ухвалено резолюції в хосен персоналу зелїзничого.

Дѣло