◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Вчерашний вечер в честь памяти Тараса Шевченка у Львові випав дуже добре з кождого погляду. Саля була битком повна гостей львівских і з краю. Концерт випав знаменито. По концертї відбув ся комерс в сали клюбу почтового [давнїйше Frohsinn-y].

Про гостину руского театру в Золочеві пишуть нам з-відтам: Від 5. до 16. с. м. виставив наш театр дальше отсі штуки: Дня 5-ого с. м. "Украдене щастє" д-ра Франка [з ролї Анни вивязала ся панї Биберовичева дуже добре]; 7-ого с. м. драму Кальдерона "Війт заламейскій" [ролю Изабеллї відограла з житєм п-на М. Слободівна]; 8-ого оперету "Барон циганьскій" Іокая; 10-ого комедію Потїхина "Чуже не гріє" [ролю Марусї віддала зовсїм зручно п-а Рубчаківна]; 12-ого драму Корженьовского "Верховинцї"; 14-ого по раз другій драму "Не ходи Грицю" [ролю Марусї віддала п-ї Биберовичева слабо, бо-ж то роля не для неї]; 15-ого с. м. комедію "Модний жених" [ролю Галї віддала вельми удачно п-а Слободівна]. Гра артистів була переважно добра. Представленє штук в цїлости випадало вдоволяюче, але поодинокі сцени бували виконані слабо. Від 8-ого с. м. обоє пп. Лопатиньскі опустили нашу сцену, то особливо брак панї Лопатиньскої дає ся відчувати, найпаче в оперетах. Годилось би, щоби режісерія театру частїйше віддавала паннї Слободівній ролї поважнїйші, бо она в драматах грає з талантом і природно.

Еміґрація до Америки стрічає чим раз більші перепони. Сполучені держави північної Америки мабуть загадують до теперішних обмежень долучити ще нові. В конґресї внесено біль, після котрого не можуть бути впущені до держав особи, котрі числячи по-над 14 лїт житя, не посїдають "знаня" читаня і писаня в своїй рідній мові. Американцї виходять з того заложеня, що хто не знає добре своєї рідної мови, сей не зможе присвоїти собі і чужої. Скоро біль буде ухвалений, то анальфабети не будуть мати вступу до Сполучених держав.

Митрополит буковиньскій о. Чупернович удасть ся в половинї цвітня до Відня, де 19 цвітня відбуде ся висвяченє єго на митрополита в тамошній греко-всхідній церкві при Фляйшмарктї. Акт висвяченя доповнять д-р Герасим Петранович з Катаро і д-р Никодим Міляш з Задару.

Заколот студентскій в університетї віденьскім ще не покінчив ся, а противно готов прибрати острійшу форму. Відпоручники трех жидівских товариств студентских "Кадіма", "Иврія" і "Унітас" удали ся до ректора і представили єму цїлу справу. Ректор дав виминаючу відповідь, заповідаючи лиш, що нї одним нї другим товариствам не позволить відбувати нарад в будинку університетскім. Сенат університетскій по нарадї орік, що мусить висказати свою догану з причини некоректної ухвали нїмецко-національних товариств студентских. В суботу при т. зв. Bumml-у (сходинах) в авли університетскій, коли то прийшли всї студентскі "буршеншафти" (отже і жидівскі) вчинила ся бійка. Товариства подїлили ся на дві части, по одній станули нїмецкі-націонали, по другій студенти-жиди з соціялістами. Університетскі педелї і слуги старали ся робити лад, але их инґеренцію привитала більшість студентів глумом і окликом: Judenknechte! Гамір ставав чим раз більшій, бо з обох сторін зачала ся лайка. Христіяньскі студенти заспівали пісню: Der Gott, der Eisen wachsen liess! відтак нїмецкі націонали: Die Wacht am Rhein! а жиди свистали і у відповідь заспівали пісню робітничу та марсиліянку. Вчинив ся ще більшій заколот і з окликом: Nieder mit den Juden! наперли студенти на жидів та викинули их з авлї. Жиди мусїли виходити поміж рядами нїмецких студентів, при чім, розуміє ся, не залишено робити відповідних дотинків. На площи перед університетом поліція робила лад. — Цїлий заколот так заострив ся, що, як доносять, навіть рада міністерска мала над тим радити, а в урядовій Wiener Ztg. появив ся комунікат, що власти зарядили відповідні чинности урядові за суботнїшні демонстрації.

Дрібні вісти. B Бродах повісив cя в тамошній касарни війсковій улан 13-ого полку Луць Сербай. — В американьскій державі Чілі було сильне землетрясенє. — В Бекес Чаба на Угорщинї застрілено скритоубійчо крізь вікно управителя дібр ґр. Венгайма, Іосифа Бедої. Підозріних селян арештовано. — На реставрацію катедри краківскої жертвувала рада повітова в Перемишли 1000 зр.

Дѣло