◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Жовта фебра лютить ся сильно на цїлім побережи бразилійскім. О тім доносить италійскій консуль з Pio Жанейра свому правительству. Се нехай стане також за одну осторогу більше для наших селян, охочих еміґрувати до Бразилії. Жовта фебра — се хороба для нашого чоловіка дуже а дуже небезпечна. Отже неодин наш еміґрант мусїв би передчасно умирати, навіть не побачивши "раю бразилійского"...

В Угнові дня 8. с. м. шайка злодїйска розбила двері уряду податкового і хотїла дістати ся до каси. Однак зелїзні штаби показали ся для злочинцїв за сильні, а коли ще хтось надійшов, они відійшли спокійно від уряду. Однак таки не дарували свого — дібрали ся до маґазинів оборони краєвої, забрали богато біля, ременїв, дві пари чобіт і т. д. Скарб потерпів шкоду на 150 зр.

Огнї. З Черлян пишуть нам: Дня 4. с. м. о 10. годинї в ночи вибух у нас огонь та згорів оден дім близько фабрики паперу. Небезпечність була велика, бо під боком того дому стоять великі склади дерева сухого, паперу та всякого орудя фабричного. Як би лиш огонь був перекинув ся на сесі склади, не було би ратунку для фабрики, а й значна часть села могла пійти з димом. Та на щастє, завдяки енерґічній акції ратунковій, зльокалізовано огонь та не позволено єму дальше розширитись, а се все доконано місцевими силами, ще заким здужала прибути на місце пожежі завізвана телєґрафічно сторожа пожарна з Городка. Підозріного о підложенє підпалу фабричного робітника, одного Нїмця в Яртищева, арештовано.

Посаду управителя Ставропігійскої друкарнї надала рада института п. Іосифови Гузареви, довголїтному складачеви в тій-же друкарни. Попередний управитель Ив. Пухир переселив ся до Петербурга, купивши там собі друкарню.

Русини! говоріть по руски! Від одного львівского Русина одержуємо ось-таке письмо: "Вчера в реставрації Пшибильского був я змушений звернути увагу двох руских священиків з Жидачівского, що до служби по реставраціях треба говорити по руски. Подаю се до загальної відомости длятого, аби пригадати всїм Русинам их обовязок, щоби так, як Поляк говорить всюда, в урядї, в склепі, в реставрації по польски, а Нїмець по нїмецки, — і Русин говорив по руски. На се ми тут у Львові будемо уважати — і кождого Русина й Русинку, без огляду на вік і стан, на випадок прогрішеня сейчас попросимо говорити по руски. Р-к." [Прим. Ред. Така контроля буде безперечно не злим способом для вщіпленя неодному малодухови — pardon! патріотови рускому чи "русскому" на стілько цивільної відваги, щоби бодай до кельнера в реставрації відважив ся промовити по руски...]

Дрібні вісти. Д-р Альбін Валиґурскій, лїкар повітовий в Перемишлянах, помер 9-ого с. м. на тиф пятнистий, котрого набавив ся від одного недужого. — Д-р Щасний Шляхтовскій, бувшій довголїтний презідент міста Кракова, помер 10-ого с. м. в Ржохові коло Мєльца. — В Калуши застрілив ся стражник скарбовий Маріян Ковальскій. — У Львові застрілив ся 6-ого с. м. [стрілом з карабіну у груди] драґон Нестор Кавуля з Нової Жучки на Буковинї.

Дѣло