◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Вчера відбула ся проба "Львівского Бояна" на концерт в память Т. Шевченка, назначений на 16-ого с. м. Члени явились майже в комплєтї. Боян приготовує на сей концерт велику кантату Лисенка до слів Шевченка: "Радуй ся ниво неполитая" на хори мішані, соля сопранові і тенорові, в супроводї орхестри; вязанку пісень народних "Вулиця" Филарета Колесси на хори мішані і мужескі; Лисенкову "Скорбну думу" до слів Шевченка на хор мужескій з супроводом орхестри; хор мужескій Топільницкого "Де срібнолентий Сян пливе" і Нижанковского "Сїч". Взагалї Боян старає ся виступити з своєрідною чисто народною і патріотичною проґрамою і то цїлком свіжою. Подрібна проґрама концерту буде публично оголошена сими днями.

В Сяноцї, головнім містї Лемківщини, першій раз помянули прилюдно память Тараса Шевченка — а то ученики ґімназіяльні — вечерницями, урядженими 6-ого н. ст. марта для самої молодежи ґімназіяльної, а 7-ого марта для ширшої запрошеної публики в сали міскій. Вступне слово про Т. Шевченка, яко будителя самопізнаня народного, виголосив ученик VIII. кляси п. Стецїв. Публики було поважне число, виключно з интеліґенції рускої і польскої. Всїм, взявшим участь в виведеню проґрами, належить ся щира подяка і повна похвала; передовсїм же діріґентови і аранжерови п. Стецеву. З хорів випав найлїпше "Де Сян пливе" з ефектовним сольом барітоновим; се новина, доси тут нечувана.

Управа будови зелїзницї на шляху Тернопіль-Копичинцї подає до відомости, що до роботи при згаданій будові буде в першім рядї приймати робітників місцевих, т. є. з повітів тернопільского, теребовельского і гусятиньского, щоби подати місцевому населеню нагоду до зарібку. Ся постанова заряду будови зелїзницї цїлком справедлива, а для наших людей в тамошних повітах важна. Нехай же користью з нагоди і зголошують ся у предприємцїв до роботи, щоби відтак не нарікали, що посторонні відбирають им заробок, але з другої сторони нехай і допоминають ся гідної заплати, аби так не вийшло, що рускому робітникови можна платити менше, нїж мазурови...

Результат виборів до львівскої ради міскої дотепер відомий лише що до 92 радних. Обчислено в комісії скрутаційній, що на 8368 управнених до голосованя голосувало 5118 виборцїв, тож більшість виносить 2560. Межи вибраними 92 радними єсть пять Русинів: совітник Іос. Левицкій, переплетчик Сембратович, крилошанин о. Чапельскій, урядник Волиньскій і о. Василевскій. Непевний вибір пятьох радних, котрі одержали, о скілько обчислено, тілько кілька голосів по-над абсолютну більшість. Наколи би і ті пять були вибрані, то відбуде ся тїснїйшій вибір на трех радних з поміж 11 осіб, котрі отримали понизше більшости найзначнїйше число голосів, між ними єсть також д-р Савчак.

Повени. З горішної Австрії, Зальцбурґа і Тиролю доносять о повенях і великих шкодах. У нас снїг а в західній части монархії зачала ся на добре весна, бо н. пр. вчера у Відни була вже справдїшна погода весняна.

Злодїйска шайка з трех, кілька разів уже караних за крадежи молодих злочинцїв, а то: Якова Франишина з Зимновідки, Ивана Роєка з Щеплот і Кароля Недзвецкого з Улицка зарубаного, ставала сими днями перед трибуналом судьїв присяглих у Львові. Всї три обжаловані завязали між собою злодїйску спілку і бушували у Львові по пивницях, подах і мешканях, а від часу до часу робили прогульки й на провінцію, н. пр. до Рави рускої, Мостиск, Скла і т. д. Якова Франишина зловив у Львові в своїм огороді при ул. Пекарскій властитель реальности п. Гіліх, коли той хотїв вломити ся до єго мешканя. Двох других арештувала поліція віднайшовши у жидів річи крадені в Раві у д-ра Лициньского. Трибунал по переведеній розправі засудив Франишина на два роки, Роєка на чотири роки, а Недзвецкого на два роки вязницї.

Срібні монети по 5 і 10 крейцарів рішило міністерство скарбу стягнути з обігу. Ті монети будуть приймати ся в приватнім обізї лише до 31-ого грудня с. р., а всї каси і уряди будуть их приймати при всяких вплатах і до виміни по день 31-ого грудня 1898 р., а то при вплатах до висоти 5 зр. а при виміні без обмеженя. По упливі того часу тратять згадані монети вартість і нїяка каса вже их не прийме.

Пятого рися убито сего року, а то 5-ого с. м. в риманівских лїсах в Сяніччинї [що належать до ґр. Ив. Потоцкого] коло риманівского купелевого заведеня. Убив єго старшій лїсничій п. Іосиф Труш. Два з убитих рисїв незвичайно великі і належать до найгарнїйших і найбільших, які убито остатними лїтами в Галичинї. Послїдний рись, убитий п. Трушем, буде випханий і уставлений в великій сали риманівского заведеня. Дуже се рідкій випадок, щоби в однім роцї убито в одній околици аж тілько рисїв, і з того можна судити, якої шкоди мусїли ті звіри наробити в риманівских лїсах.

Дрібні вісти. В львівскім університетї одержали: Генрик Міколяш зі Львова степень доктора фільософії і Вільгельм Рольний зі Львова степень доктора прав. — Адольф Удрицкій властитель дібр, помер у Львові в 74 р. житя. — В Бичківцях під Чортковом померла Зофія Цєлєцка в 53 р. житя вдова по властителю дібр Волод. Цєлєцкім, послї до ради державної. — В Кракові помер дня директор реальної школи, Гуґо Затей.

Дѣло