В ґазетах польских появив ся такій комунікат з урядових кругів видїлу краєвого під заголовком: "Квестія піднесена просвіти людової".
"В сїчни 1895 р. при нагодї дебати над справозданєм кр. ради шкільної о станї шкіл народних ухвалив сойм резолюцію, взиваючу краєву раду шкільну зарядити в дорозї адміністраційній, щоби окружні инспектори навязували з представителями громад і обшарів двірских спільні зносини за-для підпираня просвіти людової, а то щодо средств піднесеня тої просвіти (н. пр. при помочи охоронок, читалень, науки робіт ручних і т. п.) і що-до винайденя жерел потрібних на покритє коштів з тим получених.
Краєва рада шкільна, відповідаючи на сю резолюцію, повідомила видїл краєвий, що в інструкції з дня 21 сїчня 1872 р. вложено вже на окружних инспекторів шкільних між иншим обовязок. Щоби своїм цїлим поведенєм старали ся приєднати люд для школи і піддвигнути стан єго просвіти, а тим самим щоби підпирали змаганя учителїв і инших осіб, що стремлять до сеї цїли. Крім того поручає инструкція окружним инспекторам, щоби при візитаціях шкіл звертали пильну увагу на се, якій вплив мають учителї на молодїж і на родичів, рівнож які відносини учителїв до громади, священика, властителя обшару двірского і т. п.
Обіжником з дня 28 сїчня 1894 р. дозволила кр. рада шкільна на основі внесень окружних рад шкільних, щоби, де суть до того услівя, в будинках шкільних були приміщені читальнї людові, а учителї виконували заряд читалень. Окружним радам шкільним, а именно инспекторам поручено заразом наглядати сего, щоби ті приватні институції (читальнї), остаючі немов би під опікою школи, розвивали ся правильно і не сїяли нездорового зерна між люд. Контролюючи в сей спосіб дїланє учителїв в читальнях і подібного рода институціях, инспектори мусять — після гадки кр. ради шкільної — частїйше входити в контакт з громадою і обшаром двірским. Рівнож і краєві инспектори, візитуючи школи, звертають пильну увагу на сю дїяльність учителїв, заходять до охоронок і читалень, остаючих під зарядом або наглядом тих учителїв, та дають окружним инспекторам раду і вказаня що-до средств підпираня просвіти людової, стремлячи до того, щоби школа на селї стала ся властивим огнищем просвіти, а учителї головним єї чинником.
А що змаганя властей шкільних в тім напрямі вінчають ся чим раз лїпшим успіхом, то краєва рада шкільна не уважає поки що потрібним видавати в тій справі окреме зарядженє, однак буде пильнувати, щоби бажанє сойму, висказане в резолюції, було цїлком виповнене."
Відповідь краєвої ради шкільної на революцію соймову випала, як бачимо, виминаючо, а то може і з тої причини, що резолюція зредаґована досить неясно і не каже виразно, чого властиво сойм хоче від окружних инспекторів шкільних, чи щоби они намавляли громади до закладаня просвітних институцій, н. пр. читалень, чи може стягали вкладки, придумуючи жерела ва покритє коштів тих институцій, чи що иншого. Але не о се нам иде, бо скоро сойм міг вдоволити ся в так важній справі як піднесенє просвіти людової своєю резолюцією, то може вдоволити ся і відповідію кр. ради шкільної. Вага відповіди кр. ради шкільної лежить в чім иншім.
Довідуємо ся, що в 1891 р. видала кр. рада шкільна обіжник, в котрім занимає ся спеціяльно справою читалень. Читальнї можуть бути приміщені в будинках шкільних і учителї можуть заняти ся зарядом читалень (значить ся, обняти уряд голови читалень) там, де на се дозваляють услівя. Окружні ради шкільні і инспектори мають наглядати, щоби того рода читальнї не сїяли нездорового зерна між люд, та мають контролювати дїяльність учителїв в читальнях. При таких контролях инспектори мусять входити в близшій контакт з громадами і — обшарами двірскими. Вкінци каже рада шкільна, що змаганя в напрямі вказанім в обіжнику, приносять чим раз лїпші успіхи.
У всхідній Галичинї маємо читальнї, засновані на статутах руских товариств просвітних, і польскі читальнї товариства oświaty ludowej, а крім того kolka rolnicze котрі також в деякім взглядї східні з читальнями. Печаливість кр. ради шкільної огорнула опікою ті всї институції і з инструкції даної инспекторам учителї народні можуть аж надто добре вирозуміти, як им відносити ся до читалень. Читальня, котра сїє "здорове" зерно між люд, може примістити ся в будинку шкільнім, а учитель обняти єї в свій заряд і при візитації инспекторскій здати справу з своєї дїяльности в читальни. Чи треба може учителям близшого поясненя по чім пізнавати "здорове" зерно читальнї? З практики нашого житя суспільного кождий учитель знає, куди вітер віє. Чи чув хто коли, щоби руска читальня найшла приміщенє в будинку шкільнім, або щоби учитель дістав похвалу за дїяльність в рускій читальни? І справдї кр. рада шкільна може чванити ся успіхами свого обіжника. Учителї, як давнїйше так і тепер не важать ся навіть входити в склад видїлів руских читалень, — а чим раз частїйше читаємо в польских ґазетах: "вислано на руки учителя N. N. книжочки для читальнї товариства oświaty ludowej", або "товариство складає щиру подяку учителеви N. N. за ревне підпиранє "oświaty ludowej". Ось в чім лежить "здорове" зерно — у фірмі, під якою засновує ся читальня і з-відки побирає ся книжочки для читальнї.
Що в тім, не а иншім напрямі зазначила ся у нас дїяльність кр. ради шкільної в справі підпираня розвитку читалень народних, видно ще і з того, що руске товариство педаґоґічне уважало потрібним внести петицію до кр. ради шкільної що-до участи народних учителїв в читальнях. Одним словом: краєва рада шкільна поступає по мисли интенцій більшости сойму галицкого.
Дѣло
07.03.1896