◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Вечерок инавґураційний товариств "Академ. Громади" відбуде ся в недїлю 8-ого с. м. в сали ратушевій з слїдуючою проґрамою: 1) Привітне слово голови товариства Ив. Раковского; 2) промови делєґатів других товариств академічних; 3) Лисенка "QuodIibet І." мужескій хор "Львівского Бояна"; 4) Франка "Каменярі" виголосить т. ***; 5) Вахнянина "Наша жизнь" хор мужескій з солями барітоновим і теноровим; 6) Нижанковского "Скорбна дума" сольо спів з фортепяном, відспіває п. Носалевич; 7) Лиманьского "Козачій кістяк" виголосить тов. Н. Вороний; 8) Нижанковского "Славяньскі имни" хор мужескій "Львівского Бояна" з фортепяном на чотири руки. — Акомпанямент обняли Вп. п. проф. консерваторії Найгавзер і д-р Богданьскій. Початок о годинї 6-ій вечером. Вступ вільний лише за запросинами. Добровільні датки на цїли тов. принимає ся. Комітет.

Засуд гузарів з Братковець. В четвер в полудне відчитано в Перемишли на подвірю суду войскового вирок гузарам увязненим від пів року за убійство вахмайстра Діошеґіого. Актови відчитаня вироку асистувала компанія 45-ого полку піхоти в повній збруї. Вирок запав такій: капрала Бороса, головного виновника заговору на Діошеґіого, засуджено на кару смерти через розстрілянє, трех гузарів [межи ними одного капрала] по 18 лїт вязницї в твердини, двох гузарів по 16 лїт, одного на 15 лїт, девятьох до твердинї на 5–12 лїт, пятнацятьох на 4 місяцї вязниці а одного на 3 місяцї. Нинї в суботу о годинї 7-ій рано мало відбути ся розстрілянє капраля Бороса, однак вчера о годинї 3-ій по полудни наспіла з францускої Рівіери від цїсаря телєґрама з помилуванєм Бороса а заміною кари смерти на 20-лїтну вязницю в твердини. Засудженим гузарам почислено до кари 6-місячний арешт слїдчій, отже гузари засуджені на місяцї опускають зараз арешт слїдчій, щоби докінчити служби своєї при полку.

Буковиньскі середні школи. В трех буковиньских ґімназіях було в минувшім шкільнім роцї на початку 1858, а при кінци 1756 учеників. З того були 985 Нїмцїв [межи ними 722 жидів], 447 Волохів, 158 Русинів, 148 Поляків і 11 других народностій. По віроисповіданю: 315 римо-кат., 77 греко-кат., 20 вірм.-кат., 15 вірм.-правосл., 539 православних [в тім числї 82 Русинів, 58 протестантів і 732 жидів]. До Волохів призналось 10 жидів. — В реальній школї в Чернівцях було з початком шкільного року 548, а при кінци 471 учеників. З того Нїмцїв 329 [між ними 237 жидів], 31 Волохів, 32 Русинів і 7 других народностій. По віроисповіданю: 135 римо-кат., 15 греко-кат., 2 вірм.-кат., 60 православних, 23 протестантів і 236 жидів.

Збори "Самбірскої окружної Ради" відбули ся 5-ого марта с. р. під проводом д-ра Л. Гумецкого, при участи поважного числа селян, навіть мазурских: явили ся й священики. Кромі предсїдателя забирали слово: о. Вас. Скобельскій з Прус, Михас начальник громади з Морозович, один селянин-Мазур по польски і селянин Петро Веселий з Млинків коло Дрогобича. Той послїдний говорив широко про недостаток опалу і про великі кари на бідних, коли узбирають собі гниючого в лїсї ріщя. Той уступ промови Веселого не подобав ся молодому представителеви правительства і він розвязав збори. Однак селяне готовлять ся на нові збори, бо прийшли до пересвідченя, що нинїшні відносини можуть довести селян до руїни, отже они мусять конче збиратись і радити над своєю тяжкою долею та й голосно упоминатись о полекшу для стану хлїборобского, стоячого нинї на краю руїни.

Рускі ремісничо-промислові і торговельні фірми в Станиславові. В Станиславові є три визначнїйші ремісничо-промислові рускі фірми: бронзівнича Петра Дуткевича, переплетнича Антона Василька і кравецка Петра Геркоперця. Треба признати — пише хтось до "Буковини" — що вироби всїх трох фірм визначають ся солїдностію, смаком і гарним викінченєм. Особливо-ж вироби Петра Дуткевича тїшать ся великим признанєм у нашого духовеньства, котре чим-раз більше поручає сїй фірмі виконуванє пауків, хрестів, патериц і инших знарядів церковних. — З фірм торговельних є в Станиславові звістна торговля знарядів церковних икон, книг і риз Теодора Стахевича і філія "Народної Торговлї". Була там ще більша торговля товарів корінних, овочів полудневих, ласощів і вин, сполучена з реставрацією — пп. Куриловича і Сурмачевского, обох Русинів, але минувшого тиждня перейшла она в чужі руки, а давні властителї виїхали до Львова де задумують провадити подібний интерес на більшу скалю.

Цїсарскі осїнні маневри мають відбути ся сего року в околици Перемишля. Головною кватирою стане двір князя Адама Сапіги в Красїчинї.

Фальшиві корони появили ся сими днями в Чернівцях. Чи они справдї фальшиві, сего не можна було доси сконстатувати, але они мають особливий блеск перловий і тому уважають их фальшивими. Дивна при тім річ, що хоч доси не сконстатовано, чи ті корони фальшиві, власть безпеченьства арештує людей, що платять такими коронами. Недавно тому арештовано молодого чоловіка, богатого панича, але опісля випущеного єго на волю, а оногди знов арештовано челядника з Сторожинця.

Львівскій польскій театр перейшов уже на підставі контракту в руки д-ра Бандровского, котрий переймає театр в свій заряд з днем 1-го цвітня. Що до персоналу, то д-р Бандровскій старає ся придбати як найлїпші сили, між ними також п. Ол. Мишугу. І що до урядженя театру мають наступити зміни на лїпше.

Дрібні вісти. З нужди накинув ся на своє житє адвокат віденьскій д-р Францоз і пострілив ся з револьверу в груди так тяжко, що мабуть жити не буде. — Дня 4 с. м. сповнив самоубійство у Львові стражник міскій Юліян Пожаковскій з жалю по смерти жінки. — Межи кіньми в Тернополи запанувала носатизна; ліверантови війскових коней Шмерлінґови застрілено кілька штук, а стайнї замкнено і віддано під дозір поліції. — Пятнистий тиф ширить ся в Тернопільщинї особливо в Купчинцях. Недавно запала була на тиф жена тернопільского фізика д-ра Гладишевского, [котрий відвідував хорих на тиф], однак заходам лїкарів удало ся вратувати їй житє. —Сполученє телєфонічне Відня зі Львовом має бути заведене і до публичного ужитку віддане з днем 1 липня або 1 серпня с. р. — В околици Косова відкрито поклади вугля камінного; близших пояснень удїляє дирекція банку хрнстіяньского в Косові.

Дѣло