◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Загальні збори Руского товариства педаґоґічного відбули ся вчера при досить малій участи членів. Неприсутність позамісцевих членів можна би оправдати неконче відповідною порою, бо один день вільний від науки шкільної, і то недїля, не позваляє прибути до Львова з дальших сторін, і то учителїв середних шкіл, не дасть ся нїчим иншим оправдати, хиба лиш байдужностію. Широка дискусія визязала ся при справозданю з дїяльности уступаючого видїлу, а відтак по довершенім виборі нового видїлу збори так перерідили, що не було навіть потрібного комплєту до ухвал. До нового видїлу війшли: Е. Харкевич голова і члени: В. Білецкій, О. Борковскій, Ил. Чиж, В. Коцовскій, о. Т. Лежогубскій, О. Макарушка, Ил. Огоновскій, К. Паньківскій, И. Петришин, М. Вояковска, та заступники видїлових: О. Барвіньска, В. Лїтиньска і І. Танчаковскій. Перед зборами вислухали зібрані відчиту проф. В. Шухевича. Справозданє зі зборів подамо в слїдуючих числах.

Нові гроші в Австро-Угорщинї. Правительства австрійске і угорске порозуміли ся вже що-до емісії деяких нових паперових і срібних грошей. Срібна монета буде мати вартість 5 корон, а величину талярів з часів Марії Тереси; нові банкноти паперові в цїнї 10 корон заступлять теперішні "пятки", котрі поволи виходять з обороту.

Треті сегорічні вечорницї в "Соколї" згромадили вчера в тїсних комнатах товариства звиж 60 осіб самих майже членів. На почестних місцях для женщин бачила ми, крім наших невтомимих другинь-соколиць, ще кілька пань гостей, нових прихильниць Сокола. В проґрамовім відчитї з обсягу ґімнастики доказував друг справник В. Лаврівскій [після указок д-ра Фр. Лабранжа] потребу вправ тїла не лиш у дїтей, котрим уже сам инстинкт дав богато нагод до ґімнастики, але ще більше у людей дорослих, особливо у ведучих житє сидяче при безнастанних вправах мозку. Друга точка проґрами, виступ хору "Соколів", випала на жаль слабше з причини недиспозиції діріґента і кількох членів хору. За те третю точку виповнив без закиду друг Равлюк виголошенєм двох довших монольоґів власного перекладу п. з. "Першій раз" і "Пес". [При сїй нагодї треба зазначити, що сокільскій кружок артистично драматичний робить уже приготованя до вистави одної з поважнїйших наших штук драматичних, а судячи по доказаній невтомимости иніціятора і дотеперішного управителя кружка, друга Равлюка, можна надїятись добрих успіхів]. Присутність одного представителя селян, патріота з Городенщини, ч. Леся Калина з Чортівця, дала нагоду до дуже одушевленої дискусії на тему піднесеня нашого "меншого брата" з нужди просвітної і економічної. — Взагалї треба сказати, що в часї посту товариство "Сокіл" дуже добре пoдaє своїм членам нагоду до забави, в котрій завсїгди лучить ся, "dulce cum utili". В проґраму слїдуючих вечерниць увійдуть також вправи ґімнастичні членів товариства.

З Бережаньского пишуть нам: В 32 ч. "Дѣла" була згадка, що на Угорщинї в Фельзе-Релє ставала дївчина до асентерунку. Так само буде мусїла станути сего року дївчина перед комісією асентирунковою в Бережанах. В приходї Урман, повіта бережаньского, уродила ся 1875 року неправесна дївчина. Коли принесли єї до хресту, тогдїшний парох урманьскій, не питаючи навіть, якого пола єсть "знайда", дав їй і вписав до метрики имя Исаак. Так тая дївчина Исаак стане до асентирунку.

Галицка дирекція почт видала тепер нове розпорядженє в справі язиковій. Она пригадує давнїйші приписи. Що-до друків, то у всхідній Галичинї всї уряди почтові мусять видавати друки в язиках нїмецкім, рускім і польскім а в західній Галичинї в нїмецкім і польскім. Що-до язика, то передовсїм має ся увзгляднити жаданє сторони; наколи сторона не виповідає свого бажаня, то н. пр. потвердженє наданої посилки має бути виставлене в тім язицї, в якім єсть адреса. Наколи-б адреса була подана в нашім язицї, як рускім, польскім або нїмецкім, то потвердженє має видати ся в язицї матернім сторони. Розпорядженє виразно підносить, що уряди почтові і трафіки значків почтових завсїгди мусять мати на складї друки у всхідній Галичинї в трех язиках, а за брак друків в якім-небудь язицї уряди почтові будуть карані гривною 1 зр., а трафіки будуть тратити дозвіл на продаж значків почтових. Нема сумнїву, що се розпорядженє видано для успокоєня умів стревожених польскими часописями, котрі так сильно затрубили о "rutenizacyi kraju przez poczty". Певно нам далеко частїйше, нїж Полякам, прийде ся пригадати неодному урядникови або трафікантови се розпорядженє дирекції...

Рішеня синоду львівского — як відомо — потверджені св. отцем і вже у Львові єсть латиньскій текст актів синодальних. Тепер — як доносить "Душпастирь" — зачинає друкуватись у Львові в друкарни Ставропіґійскій рускій текст актів синодальних. В осени відбудуть ся собори діецезальні у всїх трех діецезіях, на тих соборах оповістять ся рішеня синоду львівского і кождий священик одержить примірник актів і рішень синодальних в текстї рускім. "Тогдї — каже "Душпастирь" — переконають ся всї, що ложні були замітки і підозріня, які кидано то на синод, то на єрархію, то вкінци й на Рим що до декретів синодальних; переконають ся, що в нїчім не унято правам і привилеям обряду руского; противно, не в одній точцї привернено старинний порядок, з бігом часу занедбаний або змінений".

Міністер Ґутенберґ против доносів видав таке остре розпорядженє: "Вже за короткій час мого урядованя дістав я з підвластних менї кругів таку силу безименних дописій, що виджу потребу не полишити нїкого в напевности що-до мого погляду, на таке поведенє супроти начальства. Я можу лиш пригадати слова, які я, обнимаючи свій уряд, висказав до моїх підвладників. Я жадав тогдї повної віри та мужескої отвертости і заявив: хто з вірою і отвертостію зверне ся до мене чи до свого безпосередного зверхника, той найде щирий послух для своїх просьб, а для своїх жалоб справедливий прихильний розслїд. Але хто, хоч-би і в як честній на око формі, але під охороною малодушної безименности, приходить з доносами, той не тілько обиджає гідність і повагу свого cтaнy, але для своєї жалоби вибирає також найгіршу дорогу, яку можна видумати, бо на таку жалобу безусловно нїяк не буде зважати ся. Я прикладаю до того вагу, щоби про сей мій погляд і звичай довідались всї мої підвладники, і припоручаю панам начальникам, щоби всїх своїх підвладних поучили о тім в відповідний спосіб." — І хто-ж не відчитає того розпорядженя з щирим признанєм і вдоволенєм? Всякій, хто розуміє честь, хто привик ходити простими дорогами, мусить зрадїти, учувши, що таки десь там високо стріне ся ще чоловік, котрий гидить ся підлотою. Тілько ж не треба забувати, що теперішний міністер-зелїзниць — то бувшій ґенерал; а "офіцирска честь", хоч буває нераз пересадна до смішности, все-таки бодай не ріднить ся з підлотою. За те в нашім танцюристім раю, де вельможно розсїла ся шляхетчина, з гори до долу всюди буяє, всюди роскішно процвитає заушництво та безименне доносчицтво. А вже найсумнїйша річ, коли така язва розширить ся в школї і в публичнім вихованю, як се дїє ся у нас від кількох лїт. На безименний донос переводять з наказу ради шкільної слїдство против ученика і виганяють єго зі школи; на безименний донос переносять нї сїло нї пало учителя, котрий навіть не довідує ся причини і не може оправдати ея. А заушництво по интернатах, як плекає ся без перешкоди!

Усміх брилянтовий. Женщина з усміхом брилянтовим — се найновійшій винахід американьскої моди. Одна молода акторка впала на ориґінальну гадку: прикрасити собі зубки брилянтами, і зараз се вчинила. Пійшла до дентиста і той в передних зубах красавицї поробив маленькі отвірцї і повставляв там дорогоцїнні брилянти. Від того часу гарна акторка сміє ся усміхом... брилянтовим. Та не лиш она одна; за нею пійшли дочки великих дуків американьских. Забавка на кождий спосіб за дорога і мабуть не так скоро увійде в моду у нас, в Европі.

Дрібні вісти. Нїмецкій консулят у Львові входить в житє з днем 15 марта с. р.; бюра консуля бар. Спесгардта будуть містити ся в вілли "Zaciszе" пpи ул. Голубій. — В цїлій північній і середній Италії панують замети снїжні; місцями перерваний рух поїздів зелїзничих.

Дѣло