◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Сокіл рускій устроює в недїлю 1-ого марта вечерок у власній хатї [улиця Підвалє ч. 7] з слїдуючою програмою: Відчит д. справника Володимира Лаврівского "О вправах тїла дорослих з огляду лїкарского, після д-ра Фернанда Лябранжа; 2) виступ хору "Сокола"; 3) деклямація. — Початок о годинї 8-ій вечером. Вступ безплатний для гостей запрошених і другів-членів. Буфет у власнім зарядї. — За комісію забавову Я. Рудницкій. В. Лаврівскій.

 

Від проф. д-ра І. Олеськова одержуємо до уміщеня отсе письмо: Кількадесять родин, випродавших грунти в намірі еміґруваня до Бразилії, надумавшись вибирають ся під весну до Канади. Раджу усильно, щоби всї зібрали ся в оден транспорт, котрий би відходив з-відси около 20-ого марта під проводом одного священика і интеліґентного провідника бувалого в Америцї та знаючого анґлійскій язик. Хтo з еміґрантів прихилить ся до того пляну, нехай дасть менї о тім знати як найскорше. Остерігаю також, щоби люде, що наміряють їхати до Канади, не їхали на Брему, бо з відтам не йде жаден корабель просто до Канади та й дорога коштувала би в наслїдок того о звиж 20 зр. на особу більше. О поселеню на грунтї хоть-би даром не повинен думати нїхто, хто не має бодай тисяч зр. на родину, бо-ж за саму шіфкарту прийде ся заплатити около 70 зр. за кожду особу звиж 12 лїт. — Д-р Іосиф Олесків, у Львові ул. Голубя ч. 11 А.

 

Д-р Андрій Кос перенїс свою канцелярію адвокатску зі Львова до Калуша. Канцелярія д-ра Коса в Калуши містить ся в тім самім домі, де була канцелярія пок. д-ра В. Дїдошака.

 

В справі отвореня нового окружного суду краєвого в Сокали або Жовкві довідуємо ся, що львівска апеляція, візвана до заопініованя, заявила ся за Жовквою.

 

П. Олександер Мишуга гостив минувшого тиждня кілька днїв у Львові а відтак назад виїхав до Кіїва. Вість, подана в варшавских дневниках, мов-би п. Мишуга орґанізував трупу оперову і обїздив з нею міста в Россії, показала ся видумкою. В Кіїві п. Мишуга здобув собі таку популярність, що на єго бенефісї, коли яко Іонтек в "Гальцї" показав ся на сцену, публика обсипала єго цвітами і дістав різні цїнні дарунки.

 

В Чернівцях сеї недїлї обходила тамошна громада руска гостиною заснованє своєї друкарнї [офіціяльна назва: "друкарня Рускої Ради в Чернівцях"]. В гостинї взяло участь до 50 осіб, старших і молодших, вкупі з персоналом друкарнї.

 

При читальни в Махнові [повіту равского] засновано заходом о. Корн. Кузика кaсу позичкову а 15-ого марта отворює ся ще й крамниця. Дохід з каси і з крамницї призначено на приукрашенє починаючої ся мурувати церкви.

 

"Микити Хрунї" — хоч их нїгде не буває стілько, що у нас, а все таки лучають ся декуди, н. пр. в Угорщинї. Та "хрунїв" тих стрічає кара від честних людей. Кара тая буває всяка: або дручок чи коцюба [як то почало вже й у нас заводити ся], або й де-що наше. Н. пр. в однім селї в Угорщинї при остатнім виборі посла до сойму всї виборцї голосували на кандидата антісемітского, тілько один "схрунив", злакомивши ся на "ліберальне" вино. Покарати єго за те — взяла на себе сама жінка "хруня". Она заявила торжественно, що покидає єго на дві недїлї — і покинула перенїсши ся до матери! Кілько чоловік напросив ся єї, щоби не соромила єго і сейчас вертала до дому, — нїчо не помогло; вернулась, аж коли скінчила ся 14-дневна контумація. Слава честної і енерґічної жінки розійшла ся скрізь в околици, а єї чоловік-"хрунь" не сміє людям в очи подивити ся. — Инакша знов кара стрітила учителя з того-ж села, котрий на "wink" инспектора пустив ся на аґітацію за лібералом. Учитель той жив до того часу дуже добре з громадою і не було дня, щоби котрий господар не запросив єго на вечер до себе в гостину на вино. Потім же, як учитель показав ся "хрунем", господарі солідарно дали собі слово, що через рік не хотять єго знати і замикають для него свою гостинність. Опущений і обминаний учитель, з грижі і сорому змарнїв, ба навіть почав впадати в якусь недугу ума; аж коли по роцї громада зняла з него интердикт, прийшов до себе і став щасливий. Другій раз — каже — вже не "схрунить" нї за що в світї!

 

Дрібні вісти. "Wieczorek z tańcami" назначений в Немирові на день 15 лютого с. р. [о котрім була згадка в 22 числї "Дѣла"] потерпів, як нам доносять, цїлковите фіяско; котюзї по заслузї! — Поєдинок на пістолєти відбув ся в недїлю у Львові межи одним кадетом п. Г. а поручником п. Б.; поручник дістав легку рану в рамя; причиною поєдинку мало бути непорозумінє на однім балю сегорічних мясниць. — На нїмецкого консуля в Занте в Греції напали розбійники, обрабували єго і ранили.

 

Дѣло

26.02.1896

До теми