◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Видїл філії товариства "Просвіти" в Стрию порішив на послїднім засїданю з 19-ого лютого урядити в часї великого посту кождої недїлї т. є. 1, 8, 15 і 22 н. ст. марта — товарискі сходини сполучені з викладами, деклямаціями і продукціями співу. Вечерницї з 15-го марта будуть присвячені памяти незабутного Кобзаря Руси, Тараса Шевченка. Сходини відбувати ся будуть почавши від 5-тої години в льокали Руского Касина під "Чорним орлом" в ринку. — Подаючи се до прилюдної відомости Стрийщини упрашаємо уклінно Вп. отцїв духовних, щоби зволили при нагодї подати се до відомости своїх прихожан і заохочувала их до численної участи в сих вечерницях. — Від видїлу товариства Юл. Федусевич голова. Ив. Вахнянин секретар.

Вчерашні вечерницї "Сокола" відбули ся надсподївано величаво. Участь в них взяло звиж 100 осіб, між тими до 50 академиків яко гостей. Д-р Олеськів, в своїм відчитї про анґльо-саску культуру, подав богато цїкавих відомостій, дат і спостережень, зібраних ним в часї єго подорожи по північній Америцї. Першій виступ хору "Сокола" [а не "Бояна", як було хибно подано] випав дуже гарно. Друг Равлюк віддеклямував надпроґрамово "Довбуша" Федьковича і "Камінярів" Франка, чим розпочав дїяльність заиніціованого ним сокільского кружка артистично-драматичного. Импровізовані бесїди гостей і другів оживляли ще більше духа товариского і патріотичного. Другинї соколицї, котрих було 5, крім одної панї, гостя з далекої провінції, заявили, що не відрікають ся назви "соколиць" і що старати ся будуть придбаня більшого числа другинь. Тоастам, як звичайно, не було майже кінця. Цїлість зробила дуже мале вражінє, особливо на кількох гостей з провінції, що своє одушевленя виявили устами о. Бобикевича зі Стрия, котрий також заявив солідарність провінції з идеями львівского "Сокола".

Нищенє лїсів на Поділю над Збручем поступає що-раз більше. Господарка лїсова там фатальна, — не тілько по жидівских але й по паньских лїсах. Корчують і вирубують, кілько хотять. Та й не диво. Як може комісар політичний опонувати маршалкови повітовому або иншому більшому панови? Посол Вівієн ставив внесенє в соймі против нищеня лїсів, — але він не мав в Пізнанцї лїса, то спродав Пізнанку а купив Сасів, не єсть лїс. Відома-ж се річ, що вирубуванєм лїсів сплачують пани купно дібр...

Огнї. В Маріямполи коло Нижнева над Днїстром знищив огонь дня 19 с. м. сїм загород селяньских, з котрих лише дві були обезпечені. Охотнича сторожа пожарна запобігла дальшому ширеню огню. — В Садаґурі на Буковинї згоріла православна церков. Внутрішні окраси церкви згоріли цїлком і не були асекуровані; сама церков була вправдї обезпечена, але на дуже малу суму. Огонь повстав имовірно в наслїдок необережности паламаря, котрий лишив незагашене світло.

Про виправу Нансена до північного бігуна розписують ся тепер широко всякі часописи фахові і нефахові. Нансен вибрав ся на виправу 1893 року на корабли "Фрам" [се-б-то по нашому "Вперед"] збудованім тілько в цїли тої експедиції після моделю самого Нансена, і то в той спосіб, щоби міг ставити як найбільшій відпір ледови. Кошт корабля, обчисленого на дванацять людей був досить великій. Стїни єго складають ся з кількох верств, штучно з собою сполучених, а на внї має ослону, що хоронить єго перед ледом; та ослона коштувала 20 тисяч корон шведских. До заосмотреня корабля належить відповідне число псів добірних, добре витресованих, котрих уживає ся до коротших екскурзій санками. Щоби забезпечитись перед скорбутом, тою хоробою північних країв, не брав Нансен солоного мяса. До розясненя довгої ночи, котра в тамтих околицях треває пів року, має служити світло елєктричне. Обдумано також охорону залоги перед величезним зимном ледоватого моря. Наколи-б доскуляли сильні морози, може залога сховатись до середини корабля, котра складає ся з малої комнати, де містить ся добірна бібліотека. Під помостом сеї комнати знаходить ся верства коркова, груба на стопу, а стеля і стїни мають аж дванацять верств деревляних, а то в тій цїли, щоби не творив ся на них лїд, з чим давнїйші експедиції мусїли сильно бороти ся. На корабли єсть ручна машина динамо елєктрична, котра вимагає обслуги чотирох людей. Цїлий корабель має чудну форму: короткій, широкій, пукатий, з вигнутими боками, щоби леди єго не роздавили, а випирали на верх. Корабель має вітрила, але має й машину парову. Стїни корабля збудовані з дуба италійското, когрий лежав 30 лїт під дахом. Внутро корабля виложене фішбіном грубим на вісїм цалїв і плитами дубовими. Зо внї стїни складають ся знов з трех покладів: плити дубові, на то приходить 3-цалева верства кори, а доперва на те все поволока охороняюча перед ледом. — Стїни взагалї суть грубі на 70 до 80 цмт. "Фрам" пускаючи ся в дорогу, взяв з собою вісїм лодок, три більші і пять менших: в них може поміститись цїла залога. Живности Нансенови певно не хибне. Коли зважити, як енерґічним і витревалим чоловіком єсть сей подорожник і як заосмотрена єго експедиція, то можлива річ, що Нансен добив ся до північного бігуна.

Дрібні вісти. Волод. князь Пузина, властитель більших посїлостій, помер в Стрию. — При будові дому на Байках у Львові повісив ся в пятницю минувшого тиждня робітник Іосиф Зайшла; самоубійства допустив ся по пяному з боязни перед карою за дрібну крадїж. — В Кракові кинув ся з вікна II. поверха Алф. Урбаньскій, приватний студент університету і забив ся на місци; причина самоубійства невідома. — В Баденьскім дало ся чути сильне трясенє землї, однак більших шкід не було.

Дѣло