Реформа виборча.

І.

Сим разом правительство додержало свого приреченя і в другій половинї лютого предложило проєкт реформи виборчої. Як звістно, ґр. Бадені означив був речинець предложеня реформи виборчої в наслїдок напору опінії публичної, котра як по за парляментом так і в парляментї домагала ся, щоби правительство перестало хитрити в тій так важній справі. Муж зелїзної руки мусїв поставити речинець і — додержав слова, а народи австрійскі мають перед собою проєкт реформи виборчої.

Вісти подані перед двома місяцями в Narodn-их List-ах були правдиві. Реформа виборча опирає ся на доданю до истнуючих курій виборчих нової "загальної курії" виборчої з 72 мандатами. Теперішна система виборча остає цїлком ненарушена, а лиш причіплено до неї додаток, котрий що-до своєї сути становить для себе окрему цїлість і не має майже нїякої звязи з прочими складовими частями системи виборчої.

По несповна трех роках, коли то в парляментї австрійскім справа реформи виборчої прийшла на порядок дневний в проєктї ґр. Таффого, — можна було надїяти ся чогось лїпшого і більше основного, анїж предложений проєкт ґр. Баденього. "Куди не кинь, всюди клин" — можна сказати о проєктї, а навіть сам творець проєкту не вагав ся публично заявити, що хиби нашої системи виборчої полишають ся на дальше, бо під теперішну пору не можна і думати о их ухиленю. Чи в виду того можна назвати дїло ґр. Баденього реформою в тім змислї, якій містить ся в понятю слова "реформа", і чи не єсть оно хиблене вже в самім своїм починї?

"Квестія реформи виборчої стала ся сиґнатурою політичною для цїлої акції правительства і парляменту в теперішній періодї, так що всї инші справи, без взгляду на их економічне і політичне значінє, мусїли зійти на другій плян." Се сказав ґр. Бадені і в тім взглядї не помилив ся. Був час, що парлямент хотїв приглушити квестію реформи виборчої иншими не менше важними реформами, як податковою, закона карного, а однак се єму не повело ся, бо кожда начата робота мусїла бути перервана і зложена ab acta до лїпших часів, коли змора, що давила грудь, уступить. Всї відчували се невиносиме положенє, а все таки не могли відважитись на рішучій крок. Причина сеї нерішучости, сеї безсильности лежала не в браку свідомости значіня самої справи, лиш в тім, що порішенє великої справи віддано в руки малих людей. Ґр. Бадені, виходячи з заложеня, що треба доконче усунути з дороги, бодай на якійсь час, ту спиняючу запору, а маючи до помочи лиш малих людей, мусїв увзгляднити в своїм проєктї всї ті услівя і для того не вагав ся виготовити такій проєкт, котрим полагоджує ся саму справу більше формально як річево. Що не завів ся в тім своїм обчисленю, можна заключати вже хоч би з тих голосів, котрі впевняють, що для проєкту ґр. Баденього найде ся потрібна більшість в палатї.

В кождій справі важна річ також особа самого иніціятора, єго пересвідченя і погляди на дану справу. Творцем проєкту, котрий має стати "историчним моментом" в розвитку конституційного житя в Австрії, являє ся сим разом Поляк, консерватист-шляхтич, що виплекав і опер свої пересвідченя політичні на традиції шляхотскій. Вправдї настали тепер часи, що треба числити ся з тим, чого "теперішність домагає ся", але з цїлої промови при предложеню проєкту аж надто виразно виходить, що всякі уступки в хосен постулятів люду треба уважати за malum necessarium і по можности их обмежити. "Не беремо ся за реформу виборчу длятого, мов би ми давали послух грізьбам і гаслам радикальним, лиш длятого, що і низші верстви населеня вже доходять до свідомости свого горожаньского становиска і обовязку" — говорив ґр. Бадені, а рівночасно постулятови що-до загального безпосередного голосованя надав вид розширеня права виборчого в новій курії. Однак скоро би не було тої грізьби і гасла радикальних елєментів, ледви на пізнано би в горі, що низші верстви вже дійшли до свідомости своїх прав та ледви чи би і найпрактичнїйшій політик, рекрутуючій ся з-поміж тих висших десяти тисячів, нагадав собі, що наспіла крайна пора надати запоручені права міліонам покривджених? Длятого, хоч би проєкт ґр. Баденього став законом, не умовкнуть гасла радикальні так довго, доки не будуть заспокоєні оправдані домаганя низших верств без всяких застережень і обмежень.

Проєкт ґр. Баденього не нарушає в нїчім теперішного стану посїданя. Заступство интересів котре було вихідною точкою нашої орґанізації конституційної, остає ненарушене. Куріяльна система виборча разом в тим дивоглядним роздїлом що-до безпосередности і посередности виборів в поодиноких куріях лишає ся і на дальше, а евентуальну зміну того роздїлу віддає ся в руки соймів, де рівнож система куріяльна єсть примінена в цїлій повни. З того виходить, що ще довго можна ждати, а властиво нїколи не діждати ся зміни в тім напрямі, бо тепер, коли була найлїпша нагода усунути сю неоправдану несправедливість, зрікає ся центральне правительство свого права в користь соймів. Не можна в тім добачати береженя автономічного принципу, бо найголовнїйша засада автономічна — право соймів що до висиланя своєї делєґації до парляменту — не увзгляднена. Виходить, що ґр. Бадені подав більшостям в репрезентації соймовій дошку ратунку, при помочи котрої они можуть спасати свою загрожену позицію. В попередних проєктах що-до сеї квестії предкладано виїмки для поодиноких країв, як Галичини, Дальматії, — ґр. Бадені не робить виїмки, певний того, що ті, котрим на сїм залежить, будуть вміти боронити свого стану посїданя.

На скілько проєкт вийшов побідно в однім напрямі, именно що до ненарушеня теперішного заступництва интересів, так знов в другім напрямі що-до розширеня права виборчого вийшло якесь mixtum compositum. Надано право виборче всїм, що покінчили 24-тий рік житя, а обмежено єго двома услівями: що управнений до голосованя має перебувати в якійсь місцевости що найменше шість місяцїв та що не зачисляє ся до служби (челяди). Відтак в наслїдок посередности виборів в новій курії обмежено право виборче кождого горожанина ab minimum, бо право виборче буде можна виконувати лиш що-до правиборів а не що-до самих виборів. При ті полученє міст і сїл в округи виборчі довело до такої аномалії, що одна і та сама особа буде голосувати в двоякій спосіб; мешканець міста, котре голосує в курії міст, буде голосувати безпосередно при виборах з курії міскої а посередно в новій загальній курії. Вкінци бачимо в проєктї певного рода відшкодованє верств управнених тепер до голосованя за сю невелику уступку для покривджених в праві виборчім. Ті, що мають тепер право виборче і виконують єго в одній з курії, будуть могли виконувати єго подвійно: раз в своїй курії а відтак в курії загальній.

Права виборчого домагала ся передовсїм ті елєменти, котрі будь-то була покривджені теперішною ординацією (цензусом податковим) або цїлком не були в ординації увзгляднені, як робітники. Нова курія має заспокоїти домаганя і одних і других. З того виходить таке, що селянин, котрому ординація відмавляє права голосованя в єго питомій курії, буде віддавати голос в загальній курії, а знов робітник міскій, котрого интереси стоять в більшій звязи з интересом міст, а тим самим могли би найти приміненє при виборах з курії міскої, буде виконувати своє право конституційне в загальній, але заразом і мішаній курії. Тож єсли розходило ся в проєктї о захованє принципу заступництва интересів, то се вчинено лиш для теперішних ґруп виборчих а интересів пролєтаріяту цїлком не увзгляднено. Пролєтаріятови, котрий так голосно допоминає ся о свої права, зроблено в проєктї лиш таку уступку, що долучено єго голос до голосів, котрі вже і тепер суть заступлені в управі справами державними. Покривджені домагають ся не лиш, щоби надано им права, але щоби заразом і зрівнано права всїх горожан. В проєктї ґр. Баденього нема нїякої уступки в напрямі того зрівнаня всїх прав. Ґр. Бадені видвигнув на першій плян заступство интересів і застеріг ся, що під тим взглядом не можна нарушити стану посїданя, опертого на традиції, а лиш додатково розширив право виборче на ширші круги населеня. Попередні правительства хотїли в реформі виборчій сягнути глубше і по можности увзгляднати бодай в части всї постуляти, які ставить ся до сеї реформи. Проби не удали ся, бо розбили ся о опір тих, котрі суть beati possidentes. Ґр. Бадені вибрав иншу дорогу і з всїх постулятів, ставлених до реформи виборчої, вибрав найменше трудний: розширенє права виборчого. Чи однак справа такої ваги як реформа виборча повинна бути трактована так поверховно? На се міг відважити ся хиба лиш "практичний" політик.

[Дѣло, 19.02.1896]