Конкурс на пляни будови польского театру у Львові вже порішений. Першу нагороду в сумі 6000 корон признала комісія п. З. Ґорґолевскому, директорови львівскої державної школи промислової, а другу нагороду в сумі 4.000 корон п. Завєйскому, творцеви краківского театру; третьої нагороди не признала комісія нїкому, бо пляни инших проєктів надійшли за пізно. — Мимоволї насуваєсь питанє: коли то прийде час на будову нашого театру розписати конкурс? Дай Боже як найскорше!
Дружина руско-народного театру переїхала вчера, по півторамісячнім побутї в Сокали, до Золочева і там нинї, в четвер, розпочинає ряд виступів. До Золочева не загощував наш театр від вісьмох лїт, а то з тої причини, що там не було відповідної салї. Сего-ж року побудувала управа міста Золочева нову школу а по-при то і велику салю з призначенєм на різнородні обходи, балї і представленя. Наша дружина з першою, котрій доводить ся в тій сали давати представленя, а то завдяки щирій прихильности, з якою до нашого театру відносить ся управа міста Золочева [се з всяким признанєм підносимо прилюдно]. Стрітивши ся з такою прихильностію, доложив і видїл "Рускої Бесїди" усїх старань, щоби наш театр представив ся в Золочеві як слїд. І так постарав ся видїл о цїле нове просценіюм відповідне до обширної сцени, урядив цїлком нове освітленє сцени, яке уживає ся по більших театрах, по части відновив а по-части справив нові декорації, рекзізити, ґардеробу, поробив нові зарядженя, щоби илюзія вийшла в користь представленя, збільшив орхестру театральну, принявши в склад єї двох нових членів більше, а вкінци заанґажував в склад дружини театральної славно-звістну артистку паню Иванну Биберовичеву, котра власне розпічне ряд своїх виступів в Золочеві. — Як бачимо, доложено всяких старань, щоби наш театр в нїчім не стояв позаду других дружин, а радше щоби перевисшав их, длятого належить надїяти ся, що золочівска і дооколична суспільність радо повитає нашу дружину і численною участію в представленях дасть докази не тілько свого патріотизму, але і заслуженого признаня для дружини театральної, що при своїм скитальчім житю всїми силами старає ся вдоволити і найбільші вимоги суспільности.
Засїданє природописної секції Наукового товариства им. Шевченка відбуде ся в суботу 15-ого с. м. о 7-ій годинї вечером. На порядку дневнім анатомічна праця п. Раковского про пявку лїкарску і справи біжучі.
З Золочівского пишуть нам: Дня 31 сїчня с. р. прибула до Красного ц. к. комісія судова з Золочева в цїли переведеня слїдства на донесенє з громади, що одна господиня побила свою служачу дївчину і тота з тої причини лежить у неї хора. [Приватний лїкар з Буська орік, що дївчина хора на тиф черевний, котрого набавила ся з простуди, бо утїкши від господинї волочила ся по селу чотири днї зле одїта.] Комісія застала дївчину вже помершу, длятого приїхала другій раз 2 лютого т. є. в недїлю о 8 годинї рано для переведеня секції тїла. А хоч господар хати, зважаючи на ореченє приватного лїкаря, супротивляв ся тому, щоби секцію переводжено в хатї, бо в селї єсть на цвинтари трупарня з печію до огріваня, — мимо того комісія перевела секцію тїла в хатї, де мешкає родина з кількох осіб, а й то треба додати, що в хатї нема навіть підлоги. По секції тїло сейчас закопано без найменшої участи священика. Родина, уважаючи свою хату спрофанованою, винесла ся на мешканє до сусїди, та ще найлучше зробила, а в селї різно собі про сей факт ще до нинї говорять. Чи оно так повинно бути, нехай осудять ті, до кого се належить. — Громадянин.
Подорож до північного бігуна. Шведскій инжінєр Андре загадав дістати ся до північного бігуна бальоном і вирахував собі в своїм кабінетику, що се річ зовсїм можлива. Бальон, котрим має взнести ся в гору сей смілий инжінєр, має крім своєї ваги, двигати ще 3000 кільоґрамів, на що мають складати ся провіянти і всякі прибори до подорожи. Як до тепер справа стоїть з плаванєм бальоном у воздусї — можна сумнївати ся, чи та штука удасть ся. В сїй справі забрав слово славний ареонавт Берсон і виголосив сими днями відчит на темат тої подорожи. Берсон уважає таке предпринятє за добровільне самоубійство, бо не можна знати, де бальон упаде; може як раз в околици, в котрій прийде ся подорожним з голоду гинуги, а по друге — що ґаз може з бальона поволи уходити, що знов виставило би подорожних на велику небезпечність. Вже то, здаєсь нам, трудно буде при нинішнім воздухоплаваню побачити північний бігун, хоч не виключена можливість, що незадовго й на се спосіб винайдуть.
Дрібні вісти. Дня 15 н. ст. лютого відбуде ся в pимо-кат. костелї св. Николая о годинї 7-ій вечером вінчанє п. Казимира Тиховского, бувшого голови Академічного Брацтва, ц. к. концепісти дирекції лїсів і домен, з панною Амалією Ґольчевскою. — У Львові помер 13 с. м. в 48-роцї житя Володислав Вшелячиньскій, музик і професор львівскої консерваторії. Небіщик був великим аматором нашої музики а в єго композиціях можна подибати неоден мотив нашої піснї.
Дѣло
13.02.1896