◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Ґалицке правительство краєве — як довідуємо ся з певного жерела — постановило горячку еміґрації до Бразилії придушувати всякими розпорядимими способами, тим більше, що провінція Парана на якійсь час для кольонізації замкнена, а пускати наших людей на плянтації до Еспіріто Санто — значить пускати их на неминучу вигибіль.

Еміґраційного аґента Алексея Щербана увязнено в недїлю на жаданє прокураторії державної і осаджено в вязници слїдчій, а також переведено резізію у инших осіб підозріних о участь в несовістнім визискуваню еміґрантів, о яке прокураторія посуджує Щербана. Галицкі власти остеріг перед Щербаном австрійскій консулят в Генуї, де Щербан, як відомо, добровільно віддав 1700 зр. забраних від еміґрантів. Щербан навязав дуже широкі зносини з охочими до еміґрації і як раз в часї арештованя єго одинацять родин з Підгаєцкого осталось на леду у Львові, випродавши дома грунт, а не маючи з чим їхати за море.

Руско-народний театр переїхав сими днями з Сокаля до Золочева, де вже нинї с. є. в середу дає перше представленє а то "Не ходи Грицю та на вечерницї". Дальшій репертуар такій: в четвер 13 лютого "Дзвони з Корневіль"; в пятницю 14-ого по знижених цїнах о годинї 5 вечером святочне представленє "Для святої землї"; в суботу 15-го оперетка "Синобородий", а в недїлю 16-ого "Модний жених". Треба сподївати ся, що так публика місцева, як доохрестна, радо повитає наш театр і численною участію в представленях покаже свою прихильність до ceї многоважної нашої институції.

З Тернополя пишуть нам: Знана нашим Вп. читателям справа брутального трактованя еміґрантів тернопільского поліцією, о котрій у нас була мова в чч. 275 і 280 "Дѣла" з 1895 року, довела пп. Лаврентія Недїльского, функціонера будови зелїзниць подільских і Володимира Загайкевича, студента прав на лаву обжаловааих за переступленє §§.312 і 314 зак карн., т. є. за те, що мішали ся в службові чинности поліції, перешкаджали їй в повненю служби і мнимо оскорбили орґани поліційні. Розправа відбулась дня 8 с. м. в судї повітовім міско-делєґованім в Тернополи, але не скінчила ся з причини, що не були ще переслухані всї свідки відводові. Слїдуюча розправа відбуде ся сими днями. Обжалованого Недїльского боронять адв. д-р Шварц а Загайкевича д-р Ландесберґ. Близші вісти з того процесу подамо пізнїйше.

В ІV-ій львівскій ґімназії — по довгих короводах викладає вже науку реліґії і читає екзорти рускій катихит не по польски, але по руски. Стало ся се на основі порішеня міністерства просвіти. Першій раз руску екзорту читав катихит о. Крипякевич сеї недїлї. Рівночасно вийшло зарядженє, що pycкa молодїж тої ґімназії буде ходити в недїлї і свята не до церкви св. Юра але до церкви духовної семинарії, де не так глітно, як у св. Юра.

Рух поїздів. Дня 9 с. м. привернено рух поїздів на льокальній зелїзници Львів-Клепарів-Янів, однак курсує лиш оден поїзд мішаний в кождім напрямі, а то: н-р 3258, котрий відїзджає з Янова о 9 годинї рано, а приходить до Львова о 10 годинї 18 мін. рано і н-р 3257, котрий відходить зі Львова о 4 годинї по полудни, а приходить до Янова о 5 годинї 20 мін. по полудни.

Дрібні вісти. П. Михайло Одинак Луцкій з Ріпчиць одержав в краківскім університетї степень доктора прав. — В Петербурзї помер мин. тиждня в 68 роцї житя визначнїйшій писатель, критик і фільософ Ник. Н. Страхов. — В Холмщинї помер 3 с. м. о. Антоній Решетилович, приходник Замостя; покійний був родом з гилицкого Угнова, а виеміґрувавши 1867 року до Холмщини, дістав прихід в Замостю і на тім приходї умер.

Дѣло