Страйк складачів письма у Львові закінчив ся вчера порозумінєм их з властителями друкарень і нинї о годинї 10-ій рано складачі повернули до роботи. Завтрішне число "Дѣла" вийде вже в звичайнім обємі цїлого аркуша. — За-для страйку у Львові видїл краєвий замовив був соймові друки в Кракові, але тамошні складачі заявили, що коли котра друкарня прийме тоту роботу, они в тій друкарни ґреміяльно застрайкують. Тую роботу приняла друкарня Czas-y і складачі тої друкарнї зробили страйк. З тої причини Czas вийшов вчера лише в пів аркуша.
Товариство ґімнастичне "Сокіл" у Львові святкувати буде ві второк 11-ого н. ст. лютого с. р. річницю заснованя у власній хатї при улици Підвалє ч. 7. після слїдуючої проґрами: 1) Промова голови товариства д. Василя Нагірного; 2) розвідка справника товариства д. Володимира Лаврівского про "Першого руского Сокола". Початок о годинї 8 вечером. Вступ вільний для запрошених гостій і для другів членів. Буфетом заняли ся наші рускі другинї Соколицї. — У Львові 6 лютого 1896. За старшину товариства Р. Цеглиньскій заступник голови. В. Лаврівскій справник.
П. Олександар Мишуга — як доносять дневники, орґанізує в Кіїві россійске товариство оперове і задумує обїздити з ним більші міста Россії. Можна сподївати ся, що се предпринятє п. Мишуги буде мати добрий успіх, бо п. Мишуга за час своїх виступів в Кіїві здобув собі велику симпатію і славу знаменитого співака й артиста.
Вибір заступників членів видїлу краєвого мав відбути ся позавчера, але як відомо маршалок відложив сю справу в наслїдок виявленого жаданя зі сторони послів-Русинів, щоби місце одного заступника відступлено Русинови. Вибори ті ще й вчера не відбули ся, а як поступить більшість соймова, побачимо. Однакож дуже цїкава річ, як віднесли ся до тої справи дневники польскі. Отже просимо послухати:
Gazeta Narodowa пише: "Русини мають новий постулят — ото хотять, щоби одним из заступників членів видїлу краєвого вибрано Русина і в наслїдок того вибори відложено на четвер. Предкладані були: з більшої посїлости Брикчиньскій, з меншої Ромер, з міст Роттер, а з цїлого сойму Стан. Єнджейович, Онишкевич і Яклиньскій. Підпираючі жаданє Русинів сфорсували п. Ст. Єнджейовича заявити, що він готов своєї кандидатури зречись для Русина. Думаємо, що більшість сойму не згодить ся зробити ту нову, нїчим не узасаднену уступку".
A Dziennik Polski пише: "Вибір заступників членів видїлу краєвого усунено з порядку дневного. А чому? О тім різно говорено в кульоарах. Найупорнїйше держала ся поголоска, що цїлію тої проволоки єсть — впровадити одного Русина на заступника. Але сумнїваємо ся, щоби та гадка стала ся дїлом. Русини мають — виключно з нашої доброї волї — одно місце в видїлї, мають з волї монарха заступника маршалка в особі о. кардинала. Нам здаєсь, що то аж надто досить і зовсїм злишна річ робити нові, безцїльні уступки, за котрі не дістає ся нїякої вдячности. З тим сентіменталізмом треба би вже раз зірвати".
Коментар до тих голосів чей-же злишний.
Фотоґрафованє в красках. З Берлина надійшла вість, що д-р Єлль з Фізикально-технічного заведеня державного в Шарльоттенбурзї винайшов спосіб зниманя фотоґрафій в красках — т. є. в природних красках фотоґрафованих предметів, і то не лише з природи, але і з образів мальованих красками. Около трицать таких фотоґрафій оглядано оногди в берлиньскім музею етноґрафічнім.
Дѣло
07.02.1896