◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

З Коломиї пишуть нам: Дня 26 н. ст. сїчня відбули ся річні загальні збори "Жіночого кружка" в Коломиї. Товариство се числить тепер 46 членів, хоч з огляду на хосенну дїяльність товариства могло би бути в-двоє більше. Товариство має досить вже богату бібліотеку і часописи, з котрих члени можуть користати, а в сїм роцї роздало досить значну сумку межи бідні вдовицї і ученицї.

Аби придбати грошей на запомогу для учениць, устроїв видїл Жіночого кружка на св. Николая мин. року вечерницї для дїтей в великій сали каси щадничої. Забава, в котрій взяло участь до 300 гостенят, удала ся з кождого огляду знаменито. Дїти гарно відограли дїточу оперу "Коза дереза", старші співали і грали. Св. Николай з ангелятами принїс повні коші ласощів для чемних дїтей. Буфет для старших гостей устроїли самі панї. З доходу з тих вечерниць видїл Жіночого кружка обдарував до 40 дївчат одежію на зиму. Сего року Жіночій кружок заняв ся також ширенєм народних вишивок, а роботи ті, передовсїм убори з гарними вишивками, виставляють на продаж в Гуцульскій Спілцї. Жіночій кружок приймає також замовленя на такі вишивки, а займає ними бідні дївчата рускі. Робота певно красна, коли за ню на виставі краєвій нагороджено Жін. кружок срібним медалем, а цїни дуже приступні.

До нового видїлу увійшли панї: Кобриньска [предсїдателькою], Заячківска, Ан. Кульчицка, Кисїлевска, Весоловска, Слюзарова, Терлецка, Даниловичева і Мардаровичівна. Щасть Боже новому видїлови і товариству до дальшого красшого і ширшого розвою!

В справі еміґрації до Бразилії доносить ц. к. ґенеральний консулят в Ріо-Жанейрі, що в домі еміґраційнім в Пінгері, (на шляху зелїзничім між Pio-Жанейром а Сао-Паольом) находить ся тепер около 1500 виселенцїв з Галичини, котрі там прибули, щоби поселити ся в Паранї. Але в Паранї нема тепер для тих виселенцїв відміряної землї, а они не хотять поселяти ся де-инде; длятого будуть мусїли довго ще ждати в Пінгері, пока для них відмірять і віддадуть им землю в Паранї. Поминувши, що виселенцї тратять дармо гроші, приневолені довго ждати в Пінгері, але гірше єще, що мусять мешкати тїсно і замкнені від всходу до заходу сонця, мусять зносити невиносимий жар сонця і харч дістають недостаточний. — Консулят остерігає перед виїздом до Бразилії, бо инші виселенцї не минуть тепер такої самої долї.

Страйк складачів письма у Львові треває дальше. Ґреміюм властителїв друкарень львівских у відповіди на письмо від складачів з 2. с. м. ухвалило 3-го с. м., що оно стоїть на становищи занятім на своїм зборі 31. сїчня і уважає услівя того збору [переслані складачам 1. лютого] за остаточні. В письмі, повідомляючім о тім складачів, властителї друкарень констатують, що коли-б у Львові принято навіть клясу цїнника т. є. тоту саму, яка обовязує тепер у Відни, то й тогдї услівя властителїв львівских друкарень є для складачів користнїйші від віденьскої платнї що-найменше о 20%. Коли-ж би складачі знов відкинули ті услівя, натогдї властителї друкарень предкладають им полишитись при дотеперішнім цїннику львівскім з року 1894 і повернути до роботи. [Як звістно, уже в 1894 р. в часї вистави краєвої львівским складачам значно підвисшено цїни].

Дѣло