В демократичних часописях польских появила ся "Відозва хлопів польских до братів Русинів" ухвалена на довірочних зборах мазурских хлопів повіту тарнобжеского в Скопаню 6 сїчня та в Пньові 12 сїчня с. р. і підписана 99 хлопами польскими. Они під окликом "вільність, рівність, братерство" взивають Русинів сполучити cя з ними, аби вибороти справедливість для угнетених хлопів як польских так і руских. Запевнюють, що великій жаль тисне им серце, коли довідують ся, що при виборах Русинів так покривджено та що Русини еміґрують до Америки. Радять: злучити ся разом, а всьо поборють, — і просять Русинів урядити віче та й их запросити на спільну нараду і працю.
З Відня пишуть нам: Першій раз у Відни устроїли Русини дня 31 н. ст. сїчня с. р. в великій сали "Zu den drei Engeln" при звуках війскової музики вечерок з танцями з иніціятиви тов. "Громади" і — в що нїхто не хотїв вірити — вечерок удав ся. До кадриля стануло 42 пар. Танцї аранжував знаменито п. Грегорович. Очевидно на свою публику Русини не могли числити, бо у Відни є всего аж три панночки-Русинки, то на вечерку були переважно Чехи, Серби і Поляки. Завдяки заходам комітету дуже добра забава протягнулась до 5½ рано а гостї розходячи ся запенювали, що нїгде не бавились так свобідно, як у Русинів.
Новий видїл "Просвіти" уконституував ся в той спосіб, що заступником голови вибрано о. Ал. Тороньского, директором канцелярії д-ра К. Левицкого, редактором видавництв дир. Борковского, касієром о. Темницкого, контрольором Петра Огоновского, економом А. Дольницкого, бібліотекарем К. Паньківского, секретарем академика В. Гнатюка, референтом для філій і читалень Гр. Врецьону.
Пригода на зелїзници. Львівска ц. к. дирекція руху зел. дер. доносить нам: "По причинї замети снїжної і перерви телєґрафічної комунікації наїхала помічна машина на особовий поїзд н. 16 дня 31 сїчня с. р. на просторі між стаціями Глубічок великій і Озїрна. З подорожних і з персоналу зелїзничого нїхго не ушкоджений."
На холєру не було дня 31 сїчня нї одної хорої особи бо оставші три хорі особи в Теребовли всї подужали.
Партія еміґрантів числяча 57 осіб, походячих з Подільщини виїхала оногда зі Львова до Бразилії. Переселенцї мали пашпорти, білєти їзди кораблем і гpoші. З другого транспорту, що числив 36 осіб, поліція задержала кількоро людей для браку средств до їзди.
В урядї податковім в Стрию сконфісковано одну фальшиву десятку від трафіканта Геннефельда зі Сколього, коли платив належитість за закуплені стемплї.
Іосиф Опалек, директор львівскої рускої народної школи им. Маркіяна Шашкевича, [Поляк — повстанець з 1863 р.] помер вчера в 50 роцї житя. Може по єго смерти опорожнена посада директора тої рускої школи, дістане ся вже раз Русинови!
Послїдні вечерницї в Львівскій Рускій Бесїдї виключно для членів Бесїди, Клюбу Русинок і Львівского Бояна відбудуть ся в недїлю 9-ого с. м. На лісту участників тих вечерниць треба вписатись до пятницї [7. с. м.]
Страйк складачів письма у Львові треває дальше. Всї часописи виходять в значно зменшенім обємі бо в друкарнях остались тілько практиканти. Лиш до урядової Gazet-и Lwowsk-ої відкомандовано з війска складачів відбуваючих службу війскову. Складачі застрайкували також в друкарнях в Станиславові і в одній друкарни в Кракові.
Дрібні вісти. З днем 1 н. ст. лютого с. р. отворено в Адамівцї і Майданї сїнявскім [в повітї Ярославскім] при тамошних урядах почтових стації телєґрафічні з обмеженою службою дневною. — Рада міста Чернівцїв поручила одноголосно маґістратови, щоби виготовив до правительства петицію о отворенє видїлу медичного при тамошнім університетї. — Село Галущинцї в повітї скалатскім закупили від Петра і Альбіни Стопчиньских Арон Аксельрад з Тернополя і зять єго д-р Арнольд Шор адвокат з Буська. — В Станиславові помер адвокат д-р Фел. Бучач-Диван. — Цїсар надав канцелістови в Бродах Діон. Борисевичеви при переходї єго на пенсию золотий хрест заслуги. — Єлена з Кшечуновичів Мицельска жертвувала 20.000 зр. на будову лат. костела в Сериках, рускім селї повіту рогатиньского.
Дѣло
05.02.1896