◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Делєґати намістництва на слідствах. Зі Львова виїхали до деяких повітів Галичини радники ц. к. намістництва на слїдства в справі виборів до сойму. На скілько нам відомо — виїхали радники: Прокопчиц до Жидачева, Пивоцкій до Городенки, Ляникевич до Горлиць. Слїдства ведуть ся на підставі замітів починених виборцями в протестах внесених до сойму. Якій буде наслїдок тих слїдств, побачимо.

Віцемаршалок сойму Є. Ем. кардинал Сембратович нинї першій раз засїв на кріслї маршалківскім і проводив з-пів години нарадам сойму. Дотеперішним засїданям сойму проводив зовсїгди сам маршалок ґр. Станислав Бадені.

О суботнїшній пригодї на зелїзници під Станиславовом надходять такі близші вісти: Поїзд особовий зі Львова н-р 311 [що приїздить до Станиславова о 7-ій вечером] наїхав цїлою силою на поїзд тягаровий н-р 379 [котрий також їхав до Станиславова] уже перед самою стацією. Кажуть, що поїзд тягаровий спізнив ся о 10 мінут, а чи причиною нещастя була велика мрака, чи що инче, се викаже слїдство. Удар поїздів о себе був такій сильний, що чотири задні вози поїзду тягарового згрохотало і покалїчило гамівника, а в особовім тяжко стрясло подорожних і деяких покалїчило. Тяжше поранені: професор станиславівскої семинарії учительскої п. Роман Заклиньскій [до Kurjera Lw. пишуть, що єму грозить утрата лївого ока} і міщанин Ант. Федоровскій, а лекше: поручник Райман з 95 п. п. і торговець дерева зі Львова Мойсей Ебєль; розуміє ся, богато осіб дізнало сильнїйшої або слабшої контузії. З переляку деякі подорожні вискакували вікнами.

В Тернополи скажений пес покусав оногди богато осіб. На візванє віцебурмістра д-ра Лучаківского зголосило ся дня 26 с. м. в маґістратї шіснацять покусаних і будуть вислані па клініку проф. Буйвіда в Кракові. Покусаного инфантериста з 55 п. п. вислала того ж дня команда войскова курієрским поїздом на клініку до Буда-пешту. Скаженого пса убили селяне в Загробели під Тернополем.

Еміґрація до Бразилії. З Тернополя доносять до N. fr. Presse, що з заможного села Заздрість під Теребовлею виїхало до Бразилії около 200 родин, а кожда з квотою кілька тисяч зр. — Як відомо, правительство бразилійске уже не видав карт вільного переїзду кораблем.

Товариство взаїмної помочи медиків львівских, хоч так молоде, а однакож дуже рухливе і під кождим взглядом гідне підмоги за-для своїх гуманітарних цїлей, уряджує 13-ого лютого с. р. вечерок з танцями на дохід власний. Вечерок сей, над котрим протекторат обняли Вп. панї Здиславова Мархвицка і перші поваги лїкарскі, заповідає ся величаво, маючи на взглядї рухливість комітету і симпатію, яку се молоде товариство в широких кругах потрафило собі зєднати. Білєтів на вечерок сей, котрий має відбути ся в касинї міскім, можна дістати за оказанєм запрошеня в льокали товариства медиків [Личаківска ч. 39 Д.], на стації ратунковій, в книгарни Якубовского і Задуровича, а в днях 10, 11,12 і 13-го в касинї міскім.

В Березовици великій, селї під Тернополем, задумав Италіянець Антін Дорбольо, занятий при будові зелїзничого шляху Березовиця-Острів, таним коштом прийти в посїданє грошей. Вибравши хвилю, коли в місцевій коршмі не було гостей, зажадав він від шинкарка Естери Ґольдштайнової, щоби розміняла єму сотку. Дочка шинкарка дала Италіянцеви жадані гроші, але він не думав дати їй цїлу сотку, а обіцяв принести вечером. Розумієсь, жидівка не хотїла пристати на таку угоду; тогдї Дорбольо, замість звернути гроші, виймив з-за холяви ніж і замахнув ся ним в груди дочки шинкарки. Дївчина відхиливши ся оминула удар і стала втїкати, а мати зловивши Италіянця за ковнїр стала з ним бороти ся і обоє упали на землю. На поміч прибіг селянин Иван Українець, Италіянця звязано і віддано судови, а шинкарка відібрала свої гроші.

Якій буде рік 1896? Знаний метеорольоґ Mathieu так пише про рік 1896: Сей рік буде умірено вохкій і більше теплий нїж холодний. Весна з початку бурна і холодна, лїто горяче, осїнь погідна, не вогка, зима мірно морозна і дуже снїжна. Після довголїтних обсервацій в подібних роках урожаї збіж і трав були по большій части середні. Мірні морози в сїчни будуть тревати до 6-ого лютого, а опісля наступити має зміна.

Дѣло