◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

В справі руского язика на ц. к. зелїзницях державних посол Романчув вислав був в серпни м. р. до тогдїшного презідента ґенеральної дирекції п. Білиньского письмо, в котрім покликав ся на статью "Дѣла" в 161 н-рі, котрий то нумер і залучив до свого письма. Перед кількома недїлями п. Романчук одержав відповідь з ґенеральної дирекції, підписану наслїдником п. Білиньского п. Кербером [именований тепер шефом секційним в міністерстві справ внутрішних]. В відповіди сказано, що наслїдком письма п. Романчука заряджені були доходженя, на основі котрих ґенеральна дирекція дає тепер поясненя. Отже ґенеральна дирекція між иншим констатує, що у всхідній Галичинї і в Буковинї всї оголошеня, написи, окружники і т. и., призначені для публичности, подають ся з засади також в рускім язицї, і запевняє, що таблицї з рускими написами на стаціях будуть всюди при відновленю уміщені, а именно, що також "на двірци в Перемишли, котрий перебудовує ся, на новім будинку адміністраційнім у Львові і на двірци у Львові, котрий ще має ново будувати ся, ві всїх написах, призначених для публичности, не буде хибувати руского язика". Дальше каже ц. к. ґенеральна дирекція, що заховує ся строго засада, щоби рускі поданя, вношені до дирекції руху в Галичинї, залагоджували ся в тій самій мові, і що формулярі, призначені для сторін, суть або уложені в трох язиках, або сторони пишучі по-руски дістають відповідь на руских формулярах. Наконець ц. к. ґенеральна дирекція запевняв, що "адміністрація зелїзниць державних старанно дбає, щоби рускому язикови забезпечити те становище, яке єму після дотичних приписів належить ся". — Ми до сих пояснень ц. к. ґенеральної дирекції додамо від себе: нехай Русини з своєї сторони старають ся всюди зі своїх прав користати, заховуваня тих прав пильнувати, а в кождім случаю непошанованя наших прав вносити жалоби. Нехай нам не дорікають, як се нераз дїє ся, що нема нїяких руских жалоб, отже з того видко, що нема і кривд.

Цїкаві патріоти! Дня 17 сїчня ходив по Турцї колєктант з Перемишля за складками на будову костела Кармелітанок босих в Перемишли. Цїла Турка зложила 50+15+20+20+20+20 кр. т. є. разом 1 зр. 45 кр. і начальник громади дав з пушки 2 зр. 30 кр. а зі своєї кишенї нїчого. Староста п. Білиньскій, котрий тую книжку підписав, не дав анї крейцаря на свій польскій костел, хотяй на орґани в Лімнї збирає гроші від селян руских і від жидів. Як то легко бути патріотом за чужі гроші, особливо тогдї, коли збирає ся з урядового становища! — Д-р К. Чайковскій.

Заповідана депутація дяків зі всїх трех галицких епархій зібрала ся оногди у Львові і під проводом Вп. о. Василя Чернецкого, пароха з Сїльця белского, була на авдієнції у Є. Ем. кардинала, у намістника кн. Санґушка і у маршалка ґр. Баденього. Всї три достойники приняли депутацію прихильно і она розїхала cя в тім пересвідченю, що таки довголїтні заходи дяків о поправу их долї не остались бодай без якого-такого успіху. До депутації входили дяки: катедральний з Станиславова Полотнюк, з Перемишля Савицкій, зі Зборова Янишевскій, з Ярослава Майба і дяк з Коломиї [имени єго не знаємо].

Видїл "Народної Волї" в Коломиї [політичного товариства радикалів руских] скликує друкованою відозвою до Коломиї на день 5 н. ст. лютого с. р. на 10-ту годину рано до салї ратушевої народне віче. Дневний порядок віча поданий в відозві так: "1) справозданє в ІV-ого зїзду рускої радикальної партії; 2) справозданє нашого посла д-ра Окуневского з теперішної сесії соймової і о тім, як стоять справи хлопскі в соймі і ухваленє резолюції; 3) нарада і ухваленє дотичної резолюції в справі загального голосованя і реформи виборчої; 4) нарада і ухваленє резолюції в справі реформи громадскої і оборони против заведеня окружних війтів; 5) нарада над зміною закона дорогового і висказанє гадки віча; 6) нарада в справі закона ловецкого; 7) нарада над справами конкуренції церковної і в справі заряду маєтками церковними; 8) нарада над еміґрацією і в справах грунтових; 9) наради в справі видавництв і товариств радикальних; 10) внески і интерпеляції членів". Дальше відозва заповідає, що на вічу будуть всї радикальні посли.

Вечерок з танцями устроюваний академ. товариством "Ватрою" в четвер 6-ого н. ст. лютого с. р. згромадить в салях "Народного Дому" гостей зі всїх сторін нашого краю. Користь з того подвійна: руска интеліґенція буде могла при сїй одинокій нагодї взаїмно познайомитись, а і для стіпендії имени Тараса Шевченка припаде гарний гріш. — Комітет поробив з своєї сторони всякі стараня, щоби забава випала як найлїпше. Провід в танцях обняли аранжери пп. Pоман Сарачиньскій і Валєріян Гулевич. До танцю буде пригравати повна орхестра 80 полку піхоти під проводом капельмайстра п. Фрідріха. Орхестра відограє між иншим яко новість улюблені коломийки Остапа Нижанковского "Вітрогони", підложені в-перве на орхестру під доглядом композитора. — По запрошеня, котрі безнастанно розсилають ся, треба зголошуватись на адресу: Тов. "Ватра", Ринок ч. 10.

До чого доводить піяньство! В селї з Бичківцях в повітї чортківскім — як нам пишуть з-відтам — лучили ся сего місяця аж дві пригоди смерти, котрих причиною було піяньство. Каспер Пінькас, poбітник сира швайцарского у п. Цєлєцкого, пійшов скупатись до горальнї, а по купели потягнув стаканець на добрий апетит, від так за здоровлє всїх налогових піяків. Вертаючи до робітнї т. зв. "сировнї", став на відпочинок напротив палати п. Цєлєцкого, роззув ся і взяв скидати з себе одежу, навіть білє, і нагій положив ся на снїгу заткнувши голову в корч. Люде знайшли Пінькасову одежу порозкидану, а оподалеки і єго закостенїлого. Полишив жінку і двоє дїтей без поля і без хати. За небіщиком арендар Дудь Пявкес дуже жалує, аж трубить, бо й справдї небіщик був дуже правий на єго кишеню. — Знов же Ясько Марцїнів, котрий з-часта відвідував Дудя і шумний вертав до дому, вилїз 5-ого с. м. пяний на піч і зарізав ся. В короткім часї Дудь утратив другого "спомагательного" члена.

Срібні монети по 10 і 5 кр. будуть ходити в обізї приватнім лиш до кінця року 1896-ого. Відтак всї ц. к. каси і уряди приймати их будуть при всяких вплатах і в дорозї виміни до кінця року 1898-ого в номінальній их вартости після валюти коронової [т. є. 20 сотиків за 10-крейцарівку а 10 сотиків за 5-крейцарівку]. По упливі того речинця згадані монети тратять свою грошеву вартість.

В справі еміґрації відбула ся вчера вечером в одній з саль ратуша львівского нарада, на котру запросив кількадесять осіб [польскої і рускої народности] заряд сторонництва людового. [На запросинах були підписані посол д-р Кароль Леваковскій яко голова, посол Яків Бойко яко заступник голови і посол д-р Сим. Бернадзиковскій яко ґен. секретар]. З Русинів явились між иньшими посли д-р Т. Окуневскій і С. Новаковскій, професор д-р Олеськів і кандидат адвокатскій п. Г. Рожаньскій. По відкритю засїданя д-ром Бернадзиковским почала ся під проводом д-ра Леваковского довша нарада, серед котрої особливо замітні і поучаючі були поясненя д-ра Семирадского о Бразилії, д-ра Олеськова о Канадї, а д-ра Леваковского о Міннесотї [в північній Америцї] — всїх трех яко наочних свідків. Розуміє ся, на однім засїданю цїлий матеріял питаня еміґраційного не міг бути обговорений.

Дрібні вісти. Дня 24 с. м. помер у Львові вислуж. урядник австро-угорского банку Юліян Топольницкій в 73 роцї житя. — Фальшиві десятки появили ся у Львові; пізнати можна их по тім, що рисунок синій є троха замазаний, бронзове тло за ясне, в слові "Oesterreichisch хибує друге "r", а на сторонї, де текст угорскій, означена єсть серія: "Szam — 2750" замість "2750 Szam."

Дѣло