◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

О премії имени Н.И. Костомарова, основаній при императорскій академії наук в Петербурзї за найлучшій словарь україньско-россійскій подали россійскі дневники сими днями таку вістку: Позаяк до назначеного Н. Костомаровим речинця, т. є. до 1 грудня 1894 р. а навіть до ceї пори нїхто не предложив словаря, котрий би підходив під услівя конкурсу на премію, то академія розписує новий конкурс з речинцем до 1 грудня 1896 року. Премія виносить 4000 рублїв зложених Н. Костомаровим і нарослі відсотки. Словарь нагороджений премією має друкувати академія своїм накладом і се перше виданє словаря єсть власностію академії. — Годилось би, щоби хто з Українцїв, знаючих справу, розказав: чия в тім вина, що доси академія не видала премії Костомарова, бо-ж нам відомо, що з-давна ладив ся на Українї словарь на сю премію.

З руского "Сокола": Маємо честь уклінно пригадати Р.Т. Загалови, що вечер з танцями руского "Сокола" відбуде ся 1-ого лютого с. р. в великій сали Народного Дому. Комітет розіслав більше як 2.000 запрошень, а до 400 білєтів уже розпродано. Маємо надїю, що вечер той, заповідаючій ся дуже красно, згромадить як найбільше число рускої публики. — Пригадуємо також, що члени товариств руских, як Академ. Брацтва, Ватри, Друга, Русских Дам, Клюбу Русинок, Народного Дому, Русского касина, Днїстра і Зорі не потребують окремих запрошень. Вступ на салю від особи 1 зр. 50 кр., для членів Сокола 1 зр., для родини з чотирох осіб 5 зр., вступ на ґалєрію 50 кр. Стрій для пань народний або вечерковий, для панів сокільний або балевий. Початок о годинї 8-ій вечером. — Тож до побаченя на забаві! — За комітет Я.В. Рудницкій голова. Лаврівскій.

Обікрали церков невислїджені злодїї в Милятинї. Розбивши скарбону, забрали з неї звиж 40 зр.

З Буффаля [в провінції Ню-Іорк] пише до "Свободи" дописуватель И. Б. "з великим невдоволенєм і зі смутком серця" о такій пригодї: "Дня 28 грудня 1895 р. приїхали до Буффаля два православні попи. Нарід, звичайно як темний нарід, дуже тим зацїкавив ся, та й далї пійшли подивити ся; пійшло 15 осіб. Попи почали их питати ся: "Чи хочете священика?" А они сказали: Хочемо. "А чи всї? як всї, то піднесїть руку." Всї піднесли руки, але кажуть: Не будемо підписуватись на вашу віру т. є. на православіє, тілько наперед хочемо видїти ваше набоженьство, бо ми мали вже свого священика, бо они були таки такої віри, як ми а правили так красно і говорили проповіди, аж душа радувалась; а ми й тепер хочемо священика, най буде, але православними не будемо". Якось то троха не сподобало ся попам, отже-ж зачали они обіцювати, що церков розширять, дзвони спровадять аж з Россії, а до того всего ще й низьку колєкту назначать: жонатий, кажуть, буде платити на рік всего 6 долярів а самотний 3 доляри; від хрестин, похорону, весїля і т. и. нич не будуть брати, а люде тим дуже кунтентні. Не всї, правда, не всї, але много з наших галицких людей каже, що то все одно: одна віра, бо, кажуть, що й ми колись були православними. Але менї таки здає ся, що то ганьба приставати на православіє. Про тоє, що виходить о пару долярів танше, то вже покинути свою віру!..."

Загальне число жидів замешкуючих австрійску державу [Долитавщину] виносить 1,142.625. З того на Галичину припадає 770.468 а на Буковину 82.170.

Дѣло