На протоколи в св. Юрі визвано священиків з львівскої архіепархії, котрі взяли участь в депутації руского народу до цїсаря, і вчера почато списувати з ними протоколи під проводом архипресвитера о Білецкого. — Як відомо, право петиції заґарантували кождому горожанинови держави основні закони, длятого ми й не розуміємо, яке значінє можуть мати ті протоколи на горі святоюрскій...
О припущенє жінок до лїкарюваня внесло сими днями "Загальне австрійске товариство жіноче" петицію до ради державної. Петиція кладе справедливо головну вагу на те, що стидливість жіночу належить шанувати і не приневолювати жінок до того, щоби в хоробах мусїли взивати о раду лїкарів. Кілько то жінок гине без помочи лїкарскої лише через те, що через свою природну стидливість нї за що в світї не позволили би, щоби их оглянув лїкар! Ся загально звістна а признана річ спонукала також вже і правительство, що в віденьскім заведеню для дочок офіцирских і в Боснї та Герцеговинї настановило лїкарками жінок, що в заграничних університетах узискали степень докторскій. Адже-ж не ходить нїкому о примус а лиш о свободу наyки: хто хоче, може своїм донькам не давати учити ся, і так само в хоробі може взивати до них лїкаря. Отже товариство просить раду державну о ухвалу, щоби 1) тим жінкам австрійским, що за границею узискали степень докторскій нa лїкарскім видїлї, вільно було лїкарювати в своїй вітчинї; 2) щоби жінок, котрі в краю здадуть испить зрілости, позволено принимати на звичайних слухачок університету; 3) щоби жінкам позволено побирати науку в публичних школах середних.
На вчерашних передконцертових вправах "Львівского Бояна" зібралось 83 членів [16 оправдало хвилеву неприсутність]. Зібрані члени співали під проводом свого діріґента о. Остапа Нижанковского ті твори, які мають виконатися на концертї дня 31 с. м. Велике вражінє зробила на слухателях "Вулиця", збірка любовних пісень Ф. Колесси, вельми талановитого композитора і члена Львівского Бояна. Також співано уривок з Вахнянинової опери "Купало", "Осїнь" і т. д. Виконанє було вже тепер концертове. Треба надїяти ся, що на концертї, котрий припадає в день загальних зборів "Просвіти", саля буде битком повна. Заслугує на се не лиш руска пісня, але й незвичайна праця членів Львівского Бояна. — Слїдуючі передконцертові вправи хору мішаного відбудуть ся в пятницю, точно о годинї 7-ій вечером. Сподївати ся належить, що і пп. члени, котрі були перешкоджені вчера явити ся, прийдуть, а на концертї заимпонує Львівскій Боян не лишень удатним виконанєм рускої пісни, але і числом своїх членів, яким нїяке товариство співоче в нашім краю повеличатись не може.
О. сов. Лев Шанковскій, парох в Дулибах і віцемаршалок стрийскої ради повітової, именований пралатом св. отця Льва ХІІІ.
Общество "Русских Дам" у Львові надіслало нам таку оповістку з просьбою о уміщенє: "Общество Рус. Дам устроює дня 28 сїчня с. р. в великій сали Народного Дому вечер з танцями, з котрого чистий дохід призначений на запомоги для бідних руских дївиць учениць. Запрошеня вже розіслані, а на желанє висилають ся ще дальше Русским касином у Львові [Вірменьска улиця ч. 1.] Вступ від особи 1 зр., за 4 особи 3 зр. Грати буде музика 30-ого полку а аранжерами танцїв будуть опитні в тім дїлї члени комітету, отже можна буде забавитись дешево і прехорошо, то і єсть надїя, що наша публика, по приміру минувших лїт, явить ся на тім вечері як найчисленнїйше."
Терпінє женщини-селянки за рускій патріотизм. Невеличке село Трудовач в повітї золочівскім давало до виборів руского виборця, аж сего року війт Стефан Лїсний, впросивши ся у громади на виборця і обіцявши голосувати на руского кандидата, "змикитив" за-для доброго ока в ц. к. старостві і голосував на пана Яворского. За се — як пишуть до "Галичанина" — цїла громада огірчена на війта, навіть дїти показують на него як на "хруня" а він знов мстить ся на селянах, навіть на женщинах. Раз на поминках у одного господаря говорено при обідї о виборах, а Параска Карпа звернулась до війтихи з словами: "Чому твій чоловік голосував на польского шляхтича і продав честь руску? Наше село нїколи ще не зганьбило ся, аж через твого чоловіка". Війт, замість взяти собі ті слова до серця, внїс до золочівского староства жалобу на Параску. Староство візвало єї в грудни на термін і засудило на вісїм днїв арешту. Селянка патріотка мусїла зараз відбути тую тяжку кару.
Едізона "характероскоп". Доносять з Америки, і то не на жарти, а з науковим поясненєм, хоч тілько дуже загальним, що славному Едізонови удало ся придумати прилад, котрим буде можна фотоґрафувати.... характери людскі! Прилад, що має опирати ся на науцї о спектральній аналізї, ще не викінчений, але є на добрій дорозї. Вистане схопити ним чиєсь лице, як при фотоґрафованю, а характер чоловіка відобє ся лініями, котрі треба буде порівнати з нормальним образом характерів, щоби докладно означити вдачу фотоґрафованого в той спосіб чоловіка. Коли би се справдило ся, де-ж подїли би ся тогдї обманцї, лицеміри, самолюби, боягузи, шкаралупники і т. и.?
Дрібні вісти. Дня 6 н. ст. лютого с. р. відбуде ся в Потоцї під Рогатином вінчанє п. Александра Витковицкого з Рогатина з панною Пракседою Залужною. — В Жидачеві помер начальник тамошного суду повітового радник судовий Адольф Ґіртлєр. — Ґенеральна дирекція заряду тютюну у Відни рішила завести нові папіроси під назвою "папіроси египетскі" по 2 кр. за штуку. — В Катеринославі на Українї заняв ся оногдї театр в часї представленя і згорів до тла; зі згарищ видобуто доси 49 трупів. — Передвчера в ночи вибух огонь в бібліотецї палати королївскої в Берлинї; хоч огонь скоро пригашено, все-таки шкода має бути значна. — Телєфон між Краковом а Віднем має начати функціонувати уже в лютім сего року. — Презідент міністрів ґр. Казимир Бадені приїде до Львова дня 27 с. м. о год. 2-ій з полудня поспішним поїздом. — З хорих на холєру в Теребовли померла дня 20 с. м. одна особа, отже остають там в лїченю 4 особи.
Дѣло
22.01.1896