◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

 

Нашим Вп. Читателям і всїм Русинам — веселих і щасливих свят! Христос раждаєть ся!

 

З гостини нашого театру в Сокали пишуть нам: На першу виставу в Сокали дав наш руско-народний театр дня 1 н. ст. сїчня драму "Не ходи Грицю". Позаяк вози, що спроваджували инвентар театральний, спізнились о цїлу добу в дорозї і наспіли доперва перед самим представленєм, то можна було побоюватись, що вистава не вийде складно. Але добра воля і енерґія заряду поборола всякі трудности і, поминувши мале опізненє, все відбулось як належить. Всї артисти хоч ще не мали й часу випочати по трудах подорожи, віддали свої ролї оживлено і удачно. Особливо подобалась публицї панї Підвисоцка, котра ролю Вустї зачисляє запевно до своїх найлучших креацій. Не менше одушевляла своєю грою панї Лопатиньска і панна Фіцнерівна. З мужчин визначались пп. К. Підвисоцкій і Лопатиньскій. У п. Яновича місцями бачили ми певного рода апатію, а причиною єї мабуть часова недуга, на яку він терпить; часами також виголошує він свою ролю надто піднесеним голосом, хоч до сего нема причини в акції. Взагалї ж цїлість вистави зробила у публики добре вражінє в першім і другім актї навіть дуже добре. Однак вже хибою самої штуки єсть, що вражінє се в третім а ще більше в четвертім актї ослабає. За для того добре би було драму сю відповідно скоротити, а через то она зискала би. — Публики, і то майже виключно місцевої, зібрало ся так много, що не стало місць нумерованих і треба було кілька крісел доставити.

 

О депутації з Горлиць, що сими днями була у Львові з протестом проти протесту, внесеного проти вибору Скшиньского, і була, як кажуть, дуже прихильно принята у намістника і маршалка, запитує справедливо Nowa Reforma: "І хто-ж брав участь в сїй депутації?" — та відповідає на се питанє: плєніпотент п. Скшиньского, пробощ з дібр п. Скшиньского, особистий приятель п. Скшиньского презес ради повітової заступник бурмістра горлицкого. Цїкава річ з тим заступником бурмістра! Сам бурмістр Бехоньскій їздив з депутацією що вручила намістникови протест проти п. Скшиньского, а єго заступник, користаючи з недуги бурмістра, їде без уповажненя ради міскої з протестом за п. Скшиньским! "Така депутація — кінчить N. Reforma — вже длятого не повинна мати значіня, що єї члени самі стоять під тяжкими закидами що-до участи в акції виборчій. Нехай лиш п. намістник зажадає судових актів з Ясла, відносячих ся до перекупства при виборах горлицких, — нехай вишле комісію з безстиронних і поважних урядників для розслїдженя справи на місци, а меморіял контр-депутації покаже ся в иншім світлї. — Чи приложивши ті слова до звістної контр-депутації зі Стрийщини, треба ще більше що додати?

 

Посол мазур Среднявскій внїс був жалобу до намістництва на ц. к. старосту з Мислениць, що переслїдує тих правиборцїв повіту мисленицкого, котрі поважили ся при виборах посла голосувати після свого переконаня. Донесенє наводить самі тілько факти з поведеня старости. Але п. староста почув ся зобидженим на чести і внїс проти п. Среднявского жалобу до суду. Отже на послїднім засїданю сойму прийшла на чергу справа видачі посла судови. П. Среднявскій рад, що буде міг перед судом доказати стійність своєї жалоби, сам в соймі просив, щоби єго видано судови.

 

О ґімназію в Скалатї ухвалила старатись тамошна рада громадска і вибрала депутацію з чотирох осіб, між ними також руского пароха о. дек. Слюзара, щоби в тій справі походити у властій. На заложенє ґімназії в Скалатї лишив великій лєґат тамошний дїдич небіщик Розеншток.

 

Дѣло

04.01.1896

До теми