◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

З салї соймової. По богослуженях в церкві св. Юрія і латиньскій катедрі зачала саля соймова виповнятися послами. Много контушів (переважно в красках темних), відтак нечисленні фраки, вже більше сальонових сурдутів, а наконець кільканацять сїраків і кожухів. На повитанє кардинала Сембратовача схилялись голови послів, Є. Еміненція кардинал витав ся з всїми, побіч котрих переходив. Вигляд сойму значно змінив ся: много лиць нових. Посли рускі заняли давні місця: на самій горі посли Окуневскій, Новаковскій і Остапчук, відтак Барвіньскій, Вахнянин — Охримович, Небиловець, Винничук, — Савчак, Заячківскій, Каратницкій. Місця давних послів мазурских заняла ґрупа послів союза хлопского під проводом Поточка, а радикальні посли мазурскі заняли задні місця на лївици. Між тими послїдними впадає в очи гарне лице Бойка, обголене Стили і червоні краски сукмани Вуйціка. Знакомі посли витають ся, незнакомі взаїмно представляють ся. — По правій сторонї порожне місце пос. Мандичевского, як звичайно в часї кождої каденції соймової. — По годинї 12-тій вступив маршалок на своє місце а трикратним ударом булави отворив засїданє. Промову маршалка і намістника принимають посли декуди одобренями і оплесками, але слабими. При кінци уступу в промові намістника о справі рускій даєсь почуги голос пос. Окуневского: "Се ще питанє!" Відтак цїле засїданє минає гладко і скоро. По засїданю здожив кардинал Сембратович в супроводї контушів візиту намістникови і маршалкови. Перед соймом ждала невеличка громада людей на виходячих послів.

 

Народне віче в Збаражи, що відбуло ся перед двома днями, ухвалило, щоби посол збаражского повіту, селянин Дмитро Остапчук, не вязав ся з послом Барвіньским і не вступав до єго клюбу.

 

Суд війсковий у Львові увільнив оногди підофіцира Танда від закиненого єму злочину замученя на смерть вояка Данила Гладуна з 30. пп. Той сам закид признав суд карний у Львові при розправі веденій против батька Гладуна о обиду Танда за доказаний. Як відомо, батько Гладуна був обжалуваний о обиду Танда, бо був написав в поданю, що підофіцир Танд замучив єго сина. Суд карний признав тогдї, що закид той був справедливий, а увільнив батька Гладуна. Тепер суд війсковий орік, що Данило Гладун помер в наслїдок звичайної хороби і Танда випущено сейчас з вязницї слїдчої. Заходить тепер питанє: котрий суд мав правду?

 

Консуль россійскій у Львові п. Пустошкин має — як доносять з Відня — дістати посаду одного з висших урядників в амбасадї россійскій у Відни. Після других вістій має він перейти до канцелярії ґенерал-ґубернатора варшавского яко знаючій галицкі відносини. На єго місце — як кажуть — має бути именований дотеперішний секретар консуляту, Ґрущецкій, маючій титул віце-консула.

 

Нова сировиця. Д-р Марморек, занятий в парискім заведеню Пастера, відкрив нову сировицю против червінки [дезинтерії] та фебри у дїтей — і обдїлив уже сею сировицею парискі шпиталї дїточі.

 

З академічнім товаристві "Ватра", заохоченім знаменитим успіхом вечерка з танцями в минувшім карнавалї, завязав ся і сего року комітет вечерковий. Члени комітету взяли ся вже ревно до дїла, щоби сей вечерок міг випасти ще величавійше. Як зачуваємо, відбуде ся той вечерок дня 6 н. ст. лютого 1896.

 

Свіжі прошаки. З під Львова пишуть нам: Ми, селяне, маємо подостатком всїляких прошаків — в сїм взглядї наша Галичина дуже плодовита. Від погорілцїв а квестарів на церкви і косцьоли, від "oficyalistów bez miejsca", від всїляких подорожних двері не зачиняють ся. Але тепер, славити Господа, настав новий рід цїлком свіжих, просто з голки, прошаків — именно бразилійских виселенцїв сиріч еміґрантів. — "А з відки ви?" питаю недавно одного такого прошака "о wspomożenie". "Z kochanej Brazylii" відповідає той, скрививши ся, мов середа на пятницю. Господь знає, чи видїв він текучу молоком і медом Бразилію, але таки витягнув з кишенї чоловіка парнацять нових. Не мав я часу розпитувати єго за сей новий рай бо застав мене в часї науки, та на другій день говорили менї дїти в школї, які він чудасії розказував за Бразилію. Аж волося, кажуть, на голові ставало зі страху, яка там біда! — Се як-раз найгарнїйші контр-аґітатори против еміґраційної гарячки і я, коли-би був правительством, дав би їм навіть постійну пенсію за их успішну працю.

 

На холєру хора тепер в Галичинї лиш одна особа в Брикули новій повіта теребовельского.

 

Дрібні вісти. Консекрація новоименованого латиньского епископа кс. Вебера відбуде ся завтра. — Суд окружний в Новім Їчинї затвердив вирок першої инстанції засуджуючій кс. Стояловского на тритиждневу вязницю за обиду. — Дворець зелїзничій в Коломиї буде перебудований коштом призначеної суми 300.000 зр. — В наслїдок великих втрат на біржи кинув ся під колеса льокомотиви директор щадничої каси в Колошварі Стефан Дарнай.

 

Дѣло

28.12.1895

До теми