Ґустав Клімт, Замок Мальчезіне на озері Гарда, 1913

Виставка «Пам’яті тої, що пам’ятає» відкривається у Jam Factory Art Center у Львові 11 травня. Вона обʼєднає твори художниць та художників з України, країн Східної Європи та Центральної Азії, створені у проміжку між 1950-ми та 2024 роком.

Роман Володимира Лиса «Максим Ґонтар» можна назвати глибоко психологічним трилером із чітко розставленими світоглядними акцентами й виходом в інтелектуально-історичний простір.

Проблеми зі зброєю потроху розв’язуються, проблеми з мобілізацією потроху збільшуються. Закон Лавуазьє може набрати химерних форм.

От і все, Романа не стало, його більше немає. Загинув у бою. Тепер я можу про це написати: про втрату, про біль, про війну. Про зустрічі, які не відбудуться, про розмови, які не стартують...

«Нащо живем?»... Шевченко ж і відповідає на це запитання: щоб «серцем жити і людей любити», щоб бути, а не лиш називатися людьми

“Що востаннє у тебе викликало захоплення?”. Позаяк саме здатність захоплюватися пробуджує певний імпульс до думки і водночас до співтворення сенсів тексту поетичної збірки “Підзамче Mon amour” Любомира Серняка.

2014 року вона виграла міжнародний конкурс вокалістів у Гельсінкі. З цього часу і розпочався зоряний шлях української співачки. Її виступи на сценах багатьох оперних театрів та фестивалів захоплюють і залишаються в пам’яті як рідкісні моменти подиву розкішним, гнучким, віртуозним співом.

Перевізники – напоготові.       Ключники – напоготові. Вічні питання. Вічні невідповіді. Постійна невідповідність      наших слів й космосу.