Тільки рік минув від незабутнього дня, коли керована великим Сталіним Червона Армія вигнала за межі України останнього німця. За цей час енергійний і трудолюбивий український народ зробив багато, щоб відродити нашу республіку в її колишній славі, величі і багатстві.
Ще брати, чоловіки і сини воювали на чужій землі, добиваючи ворога, а невтомні самовіддані сільські трудівники, день і ніч працюючи на полі, постачали хліб фронтові і країні.
Війна побідоносно, на користь нашого радянського народу закінчена. Трудящі нашої соціалістичної країни приступили до мирної творчої праці, до відбудови зруйнованого фашистськими головорізами народного господарства. Радянський уряд відпускав величезні кошти на відродження народного господарства, Лише по нашому Самбірському району на відродження сільського господарства відпущено позичок 185.000 крб., одноразової допомоги всіх видів — понад 50.000. Відпускається безкоштовно багато лісу, цегли і інших будівельних матеріалів.
Трудівники полів Самбірського району, включившись в змагання на честь Перемоги, готуючись гідно зустріти річницю визволення України і XXVIII річницю Жовтня, викликали на соціалістичне змагання селян Дрогобицького району.
В цьому трудовому змаганні самбірські селяни вийшли переможцями.
План збирання врожаю виконаний на 100 проц. Вчасно скошені озимі і ярі хліба, зібрані бобові. Повністю заскирдовані всі колосові культури: на протязі 10 днів виконали ми своє зобов'язання і по врожайності.
Радянсько-громадський актив і селянство нашого району, заключаючи умову на соціалістичне змагання з Дрогобицьким районом, дали слово виконати достроково державні зобов'язання. Розуміючи, що виконання державних зобов'язань являється честю кожного працюючого, самбірські селяни виконали зернопоставки на 100 проц.
Є багато голів сільрад, які, зрозумівши всю важливість вчасної здачі хліба державі, організували навколо себе сільський актив на виконання цієї першої заповіді трудівника. Вони домоглися успіху. В таких сільрадах план хлібоздачі значно перевиконаний. Великої пошани заслуговують в цій почесній справі сільрада с. Хлівиська (голова сільради т. Петрик), яка виконала план хлібопоставок на 115 проц. і дала додатково в фонд Перемоги 23 центнери хліба. На 116 проц. виконала план здачі хліба державі с. Бірчичі (голова сільради т. Строгуш), на 110 проц. с. Вяцковичі (голова сільради т. Черпух) і с. Бісковичі (голова сільради т. Береза), на 104 проц. — с. Зарайсько (голова сільради т. Футало) і с. Баранчичі (голова сільради т. Стицишин), на 106 проц. — с. Луковиця (голова сільради т. Лунич).
Такі села як Вяцковичі і Хлівиська не тільки виконали державний план хлібопоставок, але й здали значну кількість хліба до фонду Перемоги.
Вже 17 сільських рад виконали і перевиконали плани м'ясопоставок, а селяни с. Зарайсько і Бірчичі повністю виконали завдання по здачі молока.
Та було б неправдиво, коли б змовчати про те, що недоліків у нашій роботі ще дуже багато. У нас ще багато хліба необмолоченого. Неприпустимі повільні темпи копання і здачі державі цукрового буряку та картоплі.
Далеко не добре ще справа з м'ясо і молокопоставками. Недоробки є у нас і з оранкою на зяб, і з посівом озимини, з очисткою і протруєнням насіння, і з вивозкою гною. Не буду вже говорити про розвиток тваринництва, де соціалістичне зобов'язання по приросту ми недовиконали.
Наближається славна річниця Жовтня. У радянського народу увійшло в традицію відмічати знаменні дати новими виробничими перемогами. У нас є всі можливості зустріти свято Жовтня повним виконанням всіх державних поставок. Голови сільрад, голови земельних громад мусять тісніше згуртувати навколо себе сільський актив на виконання державних зобов'язань, на виконання всіх сільськогосподарських робіт в кращі строки і на високому агротехнічному рівні. При цій умові ми вийдемо переможцями в змаганні і по нашій області.
А. Васюта, голова районної Ради депутатів трудящих
Червоний прапор
31.10.1945