На міські теми
На алеї Першотравневої вулиці, саме там, де зупиняються трамвайні вагони, де безперервний потік людей, щодня працюють чотири кіоски для продажу газованої води. Всі вони з міськхарчоторгу №1. Одним словом, з тієї радянської торговельної організації, де є і керівники, і штатні інструктори.
Підходьте до першого ліпшого кіоску і, будь ласка, пийте скільки завгодно, аби ваші гроші. Ну й підходить громадянин до одного з них і, не напившись, повертається назад.
— Чому?
— Там посуд не миється.
— Може ж забули, поквапились?
— Де там. Кіоск цей і приладдя такого не має зовсім.
Довелось іти до іншого, що був напроти, через трамвайну колію.
— У вас же звичайна вода, а ви продаєте її як газовану! Це ж... — обурювались покупці.
— Я знаю, — зухвало відповіла продавщиця. — Але газована закінчилась... Не припиняти-ж торгівлю, люди пити хочуть.
Коло третього кіоска була ще цікавіша картина. Тут давалась вода стопками трохи більшими від наперстка. Але люди купували й пили. Нічого не зробиш. Спрага — не примха, її не задовольниш будь-чим.
Нарешті вже більше з цікавості, підійшли і до четвертого кіоска. Тут шклянки були нормального розміру, і вода аж шипіла, коли нею наповнювали посуд. Хтось навіть не втримався і висловив свою думку вголос:
— Хоч одна з чотирьох обслуговує чесно, — і подав 10 карбованців, не знайшовши дрібніших. — Будь ласка шклянку води.
З спритністю професіонала продавщиця брала гроші, наповнювала шклянки рожевою рідиною і воднораз попереджувала що без черги продажу немає. Той, хто похвалив її за чесну працьовитість постояв хвилину, другу...
— Мені здачу, — нагадав він несміливо.
— Яку вам здачу? — і вже до інших. — Хто далі. Ви в черзі?
— Я ж дав вам 10 карбованців, — не вгамовувався громадянин.
— Відкіля десять? Ось ваш карбованець! Для більшого доказу продавщиця Половецька Юлія з шуфляди вихопила жовтий папірець і демонстративно сховала знову. — І не заважайте мені працювати...
— А все таки тут вода найкраща, — витираючи вуса зазначив незнайомий залізничник у повній своїй формі, з погонами.
— Ще б пак, за те десять карбованців шклянка.
Вільна Україна
25.09.1945