◦ ◦ ◦ ◦

Вислід конкурсу на підмоги із стипендійного фонду iм. О. Нижанковського. Комітет юpopiв, що оцінював твори надіслані на конкурс — на засіданню дня 13. вересня 1920 рішив:

Першою премією (1.400 мером) наділити по половині двох кандидатів, а саме в першій мірі п. Стефанію Туркевичівну за твори на мішаний хор: "Возлюблю тя Господи", "Вістку голосить" і "Літурґію", — а в другій лінії п. Антона Рудницького за фортепянові твори: "З мініятур". Другу премію (700 марок) признано п. А. Баландюкови, четареви У.С.С. в Тухолі за його гармонізовану на мужеський хор "Вязанку стрілецьких пісень". До конкурсу надіслані були також твори інж. Дмитра Кашубінського: "Дніпро взиває" та "Ой на горі ромен цвите" на мішаний хор — (праця признана юрорами найкращою із надісланих на конкурс) і проф. Евгена Форостини "Причинна" на міш. хор з фортепяном — твір також заслугуючий на увагу. Однак оба названі композитори не могли бути наділені преміями, призначеними для "молодих, потрібуючих підмоги для композиторських студій" кандидатів. — Признані підмоги можна підняти в канцелярії Т-ва музичного ім. Лисенка кождого дня по полудни. Члени комітету: Мих. з Нижанковських Говиковичева, Й. Дрималик, др. М. Волошин, І. Біликовський, др. Ст. Людкевич, В. Барвінський.

В Київі. "Вoля" подає: Від людини, що виїхала з Київа в другій половині липня, довідуємося, що — в супереч усім ранійшим відомостям, Володимирський собор, водопровід і елєктрівня стоять цілі й незруйновані. Правда, коли інформатор виїздив з Київа — води й світла в місті не було, їх подавали що 3–4 дні, на переміну, що декілька годин, і оповіщали про це населення заздалегідь. Склепи були позачинювані й забиті дошками, вулиці пустували; ніяких оголошень ані афішів; всюди був бруд і сміття словом: мертве місто.

Ґаґатко під ключем. З Ужгорода доносять "Nar. Listy": "Професор Ґаґатко провідник т. зв. лівого крила москвофільської паріїї на Підкарпатській Україні, виступав у останньому часі в такий спосіб проти чехословацької республики, що уряд в Свалєві був приневолений передати справу карному судови".

Невдача вшехпольської ексцелєнції. В неділю скликав п. Ґломбіньскі "вєц обивательскі" до Сокола. Сим разом вшехпольській ексцеленції не повезло: на салю між вшехпольську фамілію вдерлися зависні сусіди з инших партій, і ексцелєнція мусіла спасатися бігством. "Вєц" закінчила поліція. А що на ньому промовляли палиці і крісла, стація ратункова дістала заняття: мусіла бандажувати потовчені голови.

Громадська думка