125 років від дня народження Лева Ґеца і 90 років від часу заснування у Сяноку Музею лемківської культури, що ним опікувався художник. Ці два ювілеї відзначаємо цьогоріч
Архітектурний ансамбль резиденції Буковинських митрополитів у Чернівцях - найкраще творіння архітектора Йозефа Главки. Сьогодні якраз минає 190 років з дня його уродин.
125 років від дня народження Лева Ґеца і 90 років від часу заснування у Сяноку Музею лемківської культури, що ним опікувався художник. Ці два ювілеї відзначаємо цьогоріч
Шелест про свого соратника Івана Грушецького: «Безграмотний, тупий, обмежений, все прагне якихось жертв та крові. До людей у нього немає нічого людського, теплого, був би вправним гестапівцем…»
Ковбасний магнат Чернівців, який дбав про підлеглих і годував бідних. Будучи шанованою і заможною у місті людиною, поляк зі Львова Пауль Станіслаус Подсудек помер ледь не жебраком у Румунії…
Роль митрополита Андрея Шептицького у формуванні Модеста Сосенка як творця стилю український модерн у монументальному мистецтві Галичини (початку ХХ ст.)
В неділю, 20. жовтня ц. р. відбудеться в Холмі хіротонія архимандрита Іларіона (о. проф. І. Огієнка) на холмського єпископа. З цієї нагоди поміщуємо надіслану статтю про переклад св. Письма на українську мову, що його зладив проф. І. Огієнко.
«...в середовищі лідерів та активістів підготовки цих акцій виношуються та інші антигромадські наміри, зокрема, створення наметового містечка на площі Жовтневої революції для "голодуючих студентів" з метою їх підключення до акцій і створення тиску на хід роботи сесії»
«З кожною думкою й з кожною новою склянкою пива, міцнішало пересердя. Але завтра буде таки солідні кампа, но, ні?» З циклу міських батярських оповідань «Вулиця» (1936)
Цього року минає 125 років введення в галицьких і буковинських школах фонетичного правопису. Пропонуємо статтю Василя Сімовича, написану до п'ятидесятилітнього ювілею цієї визначної події
«Місто гуділо. Дрижало, пружилося, дихало димами коминів і курявою. Сотні прохожих, як накручені ляльки, бігли, приставали й знову йшли.» З циклу міських батярських оповідань Богдана Нижанківського зі збірника «Вулиця» (1936)
«Це не було святе місце. Билися, хто хотів і кого хотів. Але Гібля ще ніхто не бив. І тому це була новина» З циклу міських батярських оповідань Богдана Нижанківського «Вулиця» (1936)
До минулої 172-ї річниці уродин Івана Верхратського, славного галицького мовознавця, натураліста і фолькльориста, пропонуємо його словник лемківського говору, опублікованого 1902 року
11 грудня світ відзначив Міжнародний день гір. Як виглядав гірський (або пішохідний у горах) туризм у відносно недавні радянські часи, згадує його активний учасник, нині громадянин Канади.
Здавалося, що тут не було жодного замку. У сучасних (повоєнних) українських публікаціях про нього до нині ніхто не згадував. А виявилося, що він стояв ще в часи Другої світової…
На Сокальщині археологи провадять розкопки, котрі довго тримали у таємниці, результати яких сміливо називають сенсаційними. Кажуть, що ці дослідження змінять уявлення про заселення наших теренів у перші століття нашої ери
До 100-річчя винищення українських полонених та інтернованих в таборах Брест-Литовської фортеці в ході польсько-української війни в Галичині та після неї
Чи в «Енеїді» Котляревського аналогія між мандрами Верґілієвого Енея після зруйнування греками Трої та мандрами запорожців після знищення Запорозької Січі Катериною II?
Це був справжній прорив: фігуративний вітраж з'явився у греко-католицьких храмах. Вітраж відродився та оновився, модернізувався технологічно, набрав активної домінанти в інтер’єрах
Як і Росія, Україна застряла у своєму минулому. Але на відміну від Росії, вона продовжує зі своїм минулим боротися. Їй не вдається, але вона не здається. І вже хоча б за це одне їй варто симпатизувати та зберігати у неї віру
З духами Львову пощастило. Про них можна прочитати вже у найдавнішому Львівському літописі під 1598 роком. А у ХІХ столітті місто буквально захлиснула мода на викликання духів
Ліпше, булоб повести працю в двох напрямках: 1. збільшить кількість оріґінальних літер, яких не вживають инші народи і 2. наблизиться по можливости до латинської абетки, величезну більшість літер якої вживають всі европейські народи.
Сучасні шукачі нових мистецьких форм, усякі кубисти та футуристи, все-ж таки не можуть зрікатися самого звичайного примітивного народнього рисунку, в чому добачають майбутній розцвіт культури духа, що виникне після революції.
Це чисто громадянська орґанізація, обрахована на: 1. з'єдинення українських національних сил 2. на терріторії, свобідній від гнету окупантів 3. з метою: бути висловом опінії українського суспільства.
Лекція К. Малицької. — 52-га річниця Львівської "Просвіти". — Ряд лєкцій, улаштованих "Товариством українських наукових викладів ім. Петра Могили". — Судова розправа проти д-ра П. Петрушевича.
Сотні літ розпинаємо Його. Роспинаємо Христа на безглуздо-кровожадних боєвищах, в кождій з пяти частей Богом покинутого світа. Розпинали Його навіть там, де сходилися во імя Його, щоб творити мир.
У поневолених народів інтеліґенція розбилася на десятки гуртків, які мають перед очима тільки партійні принціпи замісць мати на меті творення власної держави за всяку ціну. І тому вони поневолені.
Закарпатські українці, розселені на довгій, вузькій смузі майже від підніжжя Татр аж поза Чорногорське пасмо на схід, виявляють у своєму етнічному складі ті самі три етнографічні групи — лемків, бойків і гуцулів, — що й українські верховинці на північних схилах Карпатів.
Горезвісна угода польської і української буржуазії Західної України, або так звана «нова ера», яка розпочалася в 1890 році, була фактично новим кроком консолідації антидемократичних сил в боротьбі з революційним рухом.