Хоча про положення українського народу під сучасну пору не так легко говорити, як це можливо в звичайному, мирному часі, то все таки годі цього не зробити.

В астрономічному небі природна людина бачить релігійне небо. Це не є вислід філософічного міркування, але це така безпосередня, інстинктивна реакція людської вдачі.

В інтимній глибині свого серця кожний переживає урочисту радість цієї неповторної в своїй винятковості святочної хвилини, що створює особливий, містичний настрій, який відтворює спогади далекого золотого дитинства.

"Береза" добирає собі десятку "кольидників", між нами одного тримбітаря, одного скрипаря та одного "коня" (весельчака-оферму, "аби з него сміху багато") і килька танцюристів "пльисанників" з топірцями.

Це тільки згадки про малу частину тих збірників, чи списувачів, лемківських пісень, багато ще рукописів невідомих, схованих десь поза сволоками у лемківських хатах, у парохіяльних шафах на старих приходствах чекає зацікавленого ними дослідника.

Переживаємо часи, в яких не можна дозволяти собі тратити відвагу і сильну віру в майбутнє, а песимізм навіть у дрібних справах ослаблює або може ослаблювати відвагу й надію.

Прийміть же, Дорогі Браття, Священики і Світські, Знайомі і Незнайомі, прийміть ці мої святочні молитви за Вас, прийміть на коляду щире бажання найбільшого добра на цьому світі, того добра, що його й смерть не відбирає, Божої благодати і Божого благословенства.

Різдво — коляда — щедрівка — щедрик — ведрик — кутя — вертеп