Далеко, на чужині в дні "печали і скорби", в "дні розсіяння" починаємо ми свою нелегку роботу.

Яку форму, по думці коаліції малаби мати ця федерація, ми не знаємо, але сумний досвід з переяславським договором безперечно спонукає наших політиків до великої осторожности.

Два характери.

Останнє число "Укр. Голосу" сконфіскувала державна прокураторія. — Священики, учителі і селяни, котрі за оплатою принялиби українські діти на літний побут до свого дому. — Краєвий союз польських суддів у Львові видав відозву. — Зелені свята були сумні для львівських Українців. — Про львівський університет.

8. Памятай на це, що кличем кожного тямущого і чесного чоловіка, а тим самим і кожного шануючогося народа є: Чужого не хочу, свойого не дам.

Український нарід не знає ще молодої Польщі і не має найменшого виображіння, як вона буде виглядати. Але знає Польщу давну, шляхоцьку.

В польських часописах появилася вістка, що еп. Хомишин заявився прoти злуки зах.-укр. земель з наддніпрянською Україною а за злукою з Польщею, побоюючись о долю уніятської церкви в Соборній Україні.

У ч. 22 "Укр. Вістий" була поміщена замітка про наші дипльоматичні місіі в Европі, яка рисує невеселу картину ix діяльности за границею, картину, котроі правдивість годі на жаль заперечити.