Ідея самоозначення, як ціль дальшого ведення війни з боку Антанти, не була нічим иншим як сипанням піску в очі власним народам, а з другого боку могутнім аґітаційним середником, який мав задачу — приспішити внутрішний розклад осередних держав, особливо Австро-Угорщини.

Дещо від символіки. Присвячується російській інтеліґенції.

Член української мирової делєґації від американських Українців Джеймс А. Геміл прислав до У. Н. Комітету в Злучених Державах слідуючий звіт зі своєї місії до Франції для оборони української справи перед мировою конференцією.

З утворенням національних держав "прекрасні дні Аранхуесу" для оцього паразитського, відірваного від народу, лінивого і бездарного шумовиння, що зветься всеросійською інтеліґенцією, минули. Чи-ж диво, що у цього шумовиння повстала така туга за царським минулим?

(Ярославови Барничеви — до партитури.)

Продовження перемиря. —  Над чім радила тимчасова рада міста Львова? — В справі цінника товарів по склепах. — Нафта. — Подорожіння коксу.

Що чувати в світі?

За народнього героя, за борця за правду й свободу почитає Івана Франка й наше галицьке селянство. Воно з подивом глядить на нього, як на другого Шевченка, як на свого пророка й апостола і зі слезою радости в очах хилить перед ним чола, поорані журбою.