Корнїй Н. Устіянович
Тяжкій і невдячний наш хлїб і гірка наша доля, товариші мої. Учились ми довгі роки — декотрі навіть по академіях, з великим коштом, — серце наше горіло посвятою для краси, для штуки, горіло любою до чесної працї; спосібні руки готові були служити всею силою народови і церкві, — і здавалось навіть, що робота пійде ходом за нами і що добудем чесною працею спокійного на старість хлїба.
19.10.91 | |