Мирослав Трофимук
У мене завжди виникали закономірні запитання – не скажу, що відтоді, як я у п’ятирічному віці вперше приїхав (чи був завезеним – батьками) до Києва, де побачив отой славнозвісний пам’ятник, а потім ще й пройшовся печерськими печерами, звідавши багато нових вражень, які залишилися у пам’яті на все життя. Може, ті старі спогади тепер вимагають до себе підвищеної уваги та спонукають до самоаналізу?..
01.09.15 | |